Єпископ Фердинанд Елано Кан OP (1788 - 1864). Єпископ-ординарій Тираспольський (1850 - 1864), Єпископ (1850)

Єпископ Фердинанд Кан народився 17 серпня 1788 року в Австрійській імперії (Галичині, ймовірно, на Львівщині) в австрійській сім'ї. У 1810 році переїхав в Російську імперію, 24 травня цього ж року вступив до ордену Братів Проповідників (домініканців). Навчався у Забяльській домініканській школі Вітебської губернії. 13 грудня 1814 року отримав дияконські свячення, а 13 березня 1815 року був рукоположений в священники.

О. Фердинанд Кан протягом кількох років був вчителем Гродненської та інших гімназій, у 1822-1835 роках працював душпастирем німецьких емігрантів в Забялах і Ревелі (нині - Таллін). У 1833-1849 роках служив настоятелем домініканського монастиря у Ризі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 18
1783 - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським;
1928 - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським;
2010 - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом;
2020 - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках;
Наступна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1811 - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;

Призначений 20 травня 1850 року першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії, формальною столицею якої 1852 року став Тирасполь, а реальною - Саратов (з 1856 року). 10 листопада 1850 року був висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі, в костелі св. Катерини митрополитом Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським (співконсекраторами були єпископ Ігнатій Головінський та єпископ Луцько-Житомирський Каспар Боровський). Переїхавши у жовтні 1856 року із Санкт-Петербурга в Саратов, взявся за створення єпархіальних структур. Вже у листопаді облаштував тут консисторію, а через рік - семінарію. Подбав також про кафедральний собор та капітул. Приймав участь в діяльності Римсько-католицької духовної колегії в Санкт-Петербурзі (у 1855-1856 роках був її головою). 18 жовтня 1864 року помер у Саратові, похоронений у крипті готичної каплиці на місцевому католицькому кладовищі.

СВЯТИНІ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ
Колишній Тираспольській єпархії належали більша частина нинішньої Одесько-Сімферопольської та південна частина нинішньої Харківсько-Запорізької дієцезій.
Фільми