T_OSHZ
Єпископ Фердинанд Кан народився 17 серпня 1788 року в Австрійській імперії (Галичині, ймовірно, на Львівщині) в австрійській сім'ї. У 1810 році переїхав в Російську імперію, 24 травня цього ж року вступив в орден Братів Проповідників (домініканців). Навчався у Забяльській домініканській школі Вітебської губернії. 13 грудня 1814 року отримав дияконські свячення, а 13 березня 1815 року був рукоположений в священники.
Працював душпастирем німецьких емігрантів в Забялах і Ревелі (нині - Таллін), протягом кількох років був вчителем Гродненської та інших гімназій. У 1833-1849 роках служив настоятелем домініканського монастиря у Ризі.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: wrzesień, 10 | |
1738 | - костел у Полонному на Хмельниччині освятив під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Антонія Падуанського єпископ Ю. Чарнецький; |
1936 | - костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Трибухівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Євгеній Базяк; |
1994 | - Апостольский нунцій в Україні архієпископ Антоніо Франко освятив наріжний камінь костелу Діви Марії Цариці у Кобалевиці на Закарпатті; |
Następna data: wrzesień, 11 | |
1938 | - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
2004 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий; |
2020 | - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі; |
2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри; |
Призначений 20 травня 1850 року першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії, формальною столицею якої 1852 року став Тирасполь, а реальною - Саратов (з 1856 року). 10 листопада 1850 року був висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі, в костелі св. Катерини митрополитом Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським (співконсекраторами були єпископ Ігнатій Головінський та єпископ Луцько-Житомирський Каспар Боровський). Переїхавши у жовтні 1856 року із Санкт-Петербурга в Саратов, взявся за створення єпархіальних структур. Вже у листопаді облаштував тут консисторію, а через рік - семінарію. Подбав також про кафедральний собор та капітул. Приймав участь в діяльності Римсько-католицької духовної колегії в Санкт-Петербурзі (у 1855-1856 роках був її головою). 18 жовтня 1864 року помер у Саратові, похоронений у крипті готичної каплиці на місцевому католицькому кладовищі.