|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Єпископ Фердинанд Кан народився 17 серпня 1788 року в Австрійській імперії (Галичині, ймовірно, на Львівщині) в австрійській сім'ї. У 1810 році переїхав в Російську імперію, 24 травня цього ж року вступив до ордену Братів Проповідників (домініканців). Навчався у Забяльській домініканській школі Вітебської губернії. 13 грудня 1814 року отримав дияконські свячення, а 13 березня 1815 року був рукоположений в священники.
О. Фердинанд Кан протягом кількох років був вчителем Гродненської та інших гімназій, у 1822-1835 роках працював душпастирем німецьких емігрантів в Забялах і Ревелі (нині - Таллін). У 1833-1849 роках служив настоятелем домініканського монастиря у Ризі.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: kwiecień, 17 | |
| 1884 | - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Вежхлейський, похований у крипті Львівської катедри; |
| 1978 | - в парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський Едвард Кава; |
| 1982 | - висвячений на священника у Будапешті (Угорщина) майбутній єпископ Антал Майнек, ординарій Мукачівський; |
| 2001 | - кардинал Мар'ян Яворський відправив першу післявоєнну Службу Божу у храмі св. Миколая у Куликові на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Станіслав Падевський відкрив та освятив у храмі св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині меморіальну дошку на честь о. Я. Розенбаха; |
| 2010 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович за участю єпископів Броніслава Бернацького, Петра Мальчука та Леоніда Дубравського консекрував нову каплицю св. Мартина в Єпаторії в Криму; |
| Następna data: kwiecień, 18 | |
| 2000 | - єпископ Леон Дубравський проголосив костел Божого Милосердя у Вінниці санктуарієм Божого Милосердя; |
Призначений 20 травня 1850 року першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії, формальною столицею якої 1852 року став Тирасполь, а реальною - Саратов (з 1856 року). 10 листопада 1850 року був висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі, в костелі св. Катерини митрополитом Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським (співконсекраторами були єпископ Ігнатій Головінський та єпископ Луцько-Житомирський Каспар Боровський). Переїхавши у жовтні 1856 року із Санкт-Петербурга в Саратов, взявся за створення єпархіальних структур. Вже у листопаді облаштував тут консисторію, а через рік - семінарію. Подбав також про кафедральний собор та капітул. Приймав участь в діяльності Римсько-католицької духовної колегії в Санкт-Петербурзі (у 1855-1856 роках був її головою). 18 жовтня 1864 року помер у Саратові, похоронений у крипті готичної каплиці на місцевому католицькому кладовищі.
Strona główna