Архієпископ Фердинанд Кіцький народився 1721 року у Голиміні поблизу Цєханова на Мазовеччині в Польщі у заможній родині Олександра та Констанції Пжедвоєвської. Спочатку Фердинанд спробував військову кар'єру, дослужившись до звання капітана, проте у віці двадцяти п'яти років обрав шлях духовного служіння, поступивши до семінарії місіонерів-лазаристів у Варшаві. Вже 1747 року став кафедральним каноніком у Влоцлавку, хоча рукоположений в священники був лише 23 травня 1750 року (в колегіаті св. Йоана Хрестителя у Варшаві з рук єпископа Людвіка Riaucoura).
У 1764 році отримав призначення каноніком Львівського митрополичого капітулу та настоятелем парафій Воздвиження Святого Хреста у Городку та Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині. 2 лютого 1770 року у Замойській академії здобув ступінь доктора у правничій царині, а 2 жовтня наступного року вже був препозитом Краківського кафедрального капітулу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
| Наступна дата: листопад, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
| 1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
| 2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
Через шість років, 23 квітня 1777 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський висунув його кандидатуру на посаду свого єпископа-помічника, яка звільнилась після смерті єпископа Самуеля Гловінського. Це призначення підтримали спочатку Відень, а потім і Апостольська Столиця, надавши йому 15 (чи 16?) грудня цього ж року титулярне єпископство Таргі та залишивши за ним посади краківського препозита, львівського каноніка та настоятеля у Городку і Мостиськах. 15 лютого 1778 року в каплиці резиденції львівських архієпископів в Оброшиному відбулось його висвячення на єпископа. В присутності хворого архієпископа Сераковського консекрацію здійснив Львівський архієпископ вірменського обряду Яків Августинович (співконсекраторами були його єпископ-коад'ютор Яків Туманович та єпископ-помічник Львівський Криспін Цешковський - генеральний вікарій архідієцезії та кустош митрополичого капітулу). 28 вересня цього ж року був призначений коад'ютором (при цьому продовжував залишатись краківським препозитом), а після смерті архієпископа Сераковського, яка наступила 25 жовтня 1780 року, 1 листопада цього ж року вступив в урядування архідієцезією.
Саме під час урядування архієпископа Фердинанда Кіцького, котрий вважався проавстрійським ієрархом, у Львівській архідієцезії відбулись йосифітські церковні реформи (ліквідація частини чоловічих та жіночих монастирів, закриття багатьох костелів, заснування семінарії у Львові тощо). Окрім того, архідієцезія суттєво розширила свої межі за рахунок кількох деканатів Луцької і Кам'янецької дієцезій, а також Буковини. Зокрема, у 1786 році архієпископ Фердинанд очолив у Львові урочистості перенесення мощей свого далекого попередника архієпископа Якова Стрепи спочатку із костелу Святого Хреста францисканців конвентуальних, а після беатфікації архієпископа Стрепи, що відбулась 11 вересня 1790 року, до катедри 15 вересня 1791 року. Окрім того, митрополит збудував своїм коштом та освятив у жовтні цього ж року костел Воздвиження Святого Хреста в Оброшиному. Саме тут, в своїй резиденції він і помер 2 (чи 1?) лютого 1797 року та був похоронений у спорудженому ним храмі.
Костели і каплиці України