Архієпископ Фердинанд Кіцький народився 1721 року у Голиміні поблизу Цєханова на Мазовеччині в Польщі у заможній родині Олександра та Констанції Пжедвоєвської. Спочатку Фердинанд спробував військову кар'єру, дослужившись до звання капітана, проте у віці двадцяти п'яти років обрав шлях духовного служіння, поступивши до семінарії місіонерів-лазаристів у Варшаві. Вже 1747 року став кафедральним каноніком у Влоцлавку, хоча рукоположений в священники був лише 23 травня 1750 року (в колегіаті св. Йоана Хрестителя у Варшаві з рук єпископа Людвіка Riaucoura).
У 1764 році отримав призначення каноніком Львівського митрополичого капітулу та настоятелем парафій Воздвиження Святого Хреста у Городку та Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині. 2 лютого 1770 року у Замойській академії здобув ступінь доктора у правничій царині, а 2 жовтня наступного року вже був препозитом Краківського кафедрального капітулу.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
| Następna data: październik, 11 | |
| 1722 | - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 1778 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині; |
| 1883 | - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині; |
| 1896 | - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині; |
| 1908 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги; |
| 1997 | - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський; |
| 2008 | - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців; |
| 2014 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську; |
| 2025 | - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві; |
Через шість років, 23 квітня 1777 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський висунув його кандидатуру на посаду свого єпископа-помічника, яка звільнилась після смерті єпископа Самуеля Гловінського. Це призначення підтримали спочатку Відень, а потім і Апостольська Столиця, надавши йому 15 (чи 16?) грудня цього ж року титулярне єпископство Таргі та залишивши за ним посади краківського препозита, львівського каноніка та настоятеля у Городку і Мостиськах. 15 лютого 1778 року в каплиці резиденції львівських архієпископів в Оброшиному відбулось його висвячення на єпископа. В присутності хворого архієпископа Сераковського консекрацію здійснив Львівський архієпископ вірменського обряду Яків Августинович (співконсекраторами були його єпископ-коад'ютор Яків Туманович та єпископ-помічник Львівський Криспін Цешковський - генеральний вікарій архідієцезії та кустош митрополичого капітулу). 28 вересня цього ж року був призначений коад'ютором (при цьому продовжував залишатись краківським препозитом), а після смерті архієпископа Сераковського, яка наступила 25 жовтня 1780 року, 1 листопада цього ж року вступив в урядування архідієцезією.
Саме під час урядування архієпископа Фердинанда Кіцького, котрий вважався проавстрійським ієрархом, у Львівській архідієцезії відбулись йосифітські церковні реформи (ліквідація частини чоловічих та жіночих монастирів, закриття багатьох костелів, заснування семінарії у Львові тощо). Окрім того, архідієцезія суттєво розширила свої межі за рахунок кількох деканатів Луцької і Кам'янецької дієцезій, а також Буковини. Зокрема, у 1786 році архієпископ Фердинанд очолив у Львові урочистості перенесення мощей свого далекого попередника архієпископа Якова Стрепи спочатку із костелу Святого Хреста францисканців конвентуальних, а після беатфікації архієпископа Стрепи, що відбулась 11 вересня 1790 року, до катедри 15 вересня 1791 року. Окрім того, митрополит збудував своїм коштом та освятив у жовтні цього ж року костел Воздвиження Святого Хреста в Оброшиному. Саме тут, в своїй резиденції він і помер 2 (чи 1?) лютого 1797 року та був похоронений у спорудженому ним храмі.
Kościoły i kaplice Ukrainy