Архієпископ Каетан Кіцький народився 1745 (чи 1746?) року у Варшаві в сім'ї артелерійського офіцера. У 1759-1763 роках навчався в семінарії місіонерів-лазаристів у Варшаві, а священичі свячення отримав 10 грудня 1769 року в каплиці Саського палацу у Варшаві з рук єпископа Антоніна Корнеля Пжедвоєвського.
Призначений 14 травня 1770 року парохом у Гноєві на Жулавах, проте туди не переїхав і був змушений 22 листопада 1774 року відмовитись від цієї посади. 22 березня 1776 року знову став став парохом на цих землях, тепер вже у Новому Ставі. Тоді ж був піднесений до гідності почесного каноніка хелмінського, а через півроку і греміального. У 1782 році відмовився від усіх посад у цих краях і переїхав у Галичину, до Львова, де митрополичу кафедру займав його родич архієпископ Фердинанд Кіцький, котрий і номіновав його 10 березня цього ж року на посаду свого єпископа-помічника, хоча на той час тут вже був один єпископ-помічник (Криспін Цешковський).
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: вересень, 17 | |
1724 | - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек; |
1730 | - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
1757 | - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри; |
1775 | - єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині; |
1907 | - о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
1919 | - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського; |
1987 | - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький; |
1994 | - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено; |
1995 | - до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал; |
2005 | - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
2016 | - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської; |
2017 | - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу; |
2020 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
2022 | - архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
Наступна дата: вересень, 18 | |
1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
Призначення єпископом титулярним Солі відбулось 18 липня 1783 року, проте через тривалу відсутність дозволу австрійської влади рукоположення в єпископи відбулось лише 30 січня 1785 року. Його консекрував архієпископ Фердинанд Кіцький разом із архієпископом вірменським Валеріаном Тумановичем та єпископом Криспіном Цешковським у Львівському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1790 році став директором Теологічного відділу Львівського університету.
2 лютого 1797 року помер архієпископ Фердинанд Кіцький, а вже 17 лютого австрійський імператор Франциск ІІ санкціонував вибір єпископа-помічника Каетана Кіцького капітульним вікарієм, а 17 вересня - митрополитом-архієпископом, що і підтвердив 18 грудня цього ж року Святіший Отець Пій VI. Урядування архієпископа Каетана Кіцького припало на бурхливий період військових дій на теренах ввіреної йому митрополії та навколо неї, наслідком яких стали зміни кордонів державних та дієцезіальних, а також зміна самих держав і дієцезій. В цих надзвичайних умовах найбільшим досягненням митрополита стало підтримання ним прийнятного рівня церковного життя.
Помер архієпископ Каетан Кіцький 15 січня 1812 року в резиденції в Оброшиному. Похоронні урочистості відбулись у львівських костелах 19-21 січня, проте поховали його в Оброшиному.