Архієпископ Войтех Ян Корицинський (1610 - 1677). Митрополит-архієпископ Львівський (1670 - 1677), Архієпископ (1670), Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1667 - 1670), Єпископ (1667)

Архіпископ Войтех Корицинський народився, ймовірно, 1610 року у шляхетській родині гербу Топор у Мєхові у південно-східній Польщі. Дитинство провів у містечку Жарків. Спочатку навчався в домашніх умовах, потім - в Краківській академії, та вже у молодому віці обрав духовну кар'єру. Відомо, що 1634 року студіював в Падуї (Італія), проте відсутня інформація щодо здобуття наукового ступеня. Ймовірно, що священничі свячення отримав у другій половині 30-х років після повернення в Польщу.

У 1637 році став настоятелем рідної парафії в Жарках та Рушчі (біля Кракова) і жарецьким препозитом, апостольським протонотаріусом та луковецьим каноніком, прелатом і секретарем короля Яна Казимира, а 13 листопада цього ж року - каноніком Краківського капітулу. Є також інформація щодо його членства в Луцькому катедральному капітулі. Відомо, що 1649 року перебував у Римі. 1654 року крол зробив його регентом Великої коронної канцелярії, а через чотири роки - Великим коронним секретарем. 1655 року став мєховським генеральним препозитом.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

У квітні 1666 року був запропонований королем на посаду єпископа-ординарія Кам'янець-Подільського, яка звільнилась після переведення єпископа Зигмунта Чижовського на Луцьку кафедру. 7 березня 1667 року цю номінацію підтвердив Святій Отець Олександр VII, а 27 листопада цього ж року у Кракові був рукоположений в єпископи місцевим ординарієм Анджея Тшебіцкого. Проте його урядування на Поділлі було нетривалим та не запам'яталось чимось особливим.

Фотознімок: A. Brzozowska

Єпископ Корицинський спромігся здобути прихильність також наступного монарха Міхала Корибута Вишнівецького, який вже 1669 року номінував його на столицю Львівської архідієцезії, яка стала вакантною після смерті архієпископа Яна Тарновського. 30 червня 1770 року Папа Римський Климентій Х підтримав це призначення. 28 липня архієпископ Корицинський отримав митрополичий палій з Риму, наприкінці ж цього року прибув до Львова, але його формальне впровадження в урядування відбулось 7 січня 1671 року. Проте до столиці свого архієпископства навідувався лише зрідка, проживаючи переважно в Кракові чи Мєхові. Варто уваги те, що саме він став головним виконавцем заповіту монарха Вишнівецького, коли під час королівської подорожі Руссю той помер 10 листопада 1673 року у Львові. 16 листопада звершив богослужіння за душу померлого короля у Львівській катедрі та вмурував у стіну храму урну з частиною його тлінних останків (решту відправили до Варшави). Був присутнім також у Кракові 2 лютого 1676 року під час коронації Яна ІІІ Собеського. Урядування архієпископа Корицинського у Львові теж не залишило особливо помітних слідів та було затьмарене турецькою навалою, яка після падіння Кам'янця-Подільського стала загрожувати навіть Львову. Зокрема, турки під час облоги міста 1672 року суттєво пошкодили митрополичий палац, який новий архіпастир потім відремонтував власним коштом.

Печатка архієпископа
Печатка архієпископа

Помер 17 січня 1677 року у Мєхові. Його тіло не відвезли до Львова, бо за складеним ним заповітом від 1675 року мав бути похований в катедрі у Кракові на Вавелі, що і відбулось 25 лютого 1677 року.