Arcybiskup Wojciech Jan Koryciński (1610 - 1677). Metropolita-arcybiskup Lwowski (1670 - 1677), Arcybiskup (1670), Biskup ordynariusz Kamieniecko-Podolski (1667 - 1670), Biskup (1667)

Архіпископ Войтех Корицинський народився, ймовірно, 1610 року у шляхетській родині гербу Топор у Мєхові у південно-східній Польщі. Дитинство провів у містечку Жарків. Спочатку навчався в домашніх умовах, потім - в Краківській академії, та вже у молодому віці обрав духовну кар'єру. Відомо, що 1634 року студіював в Падуї (Італія), проте відсутня інформація щодо здобуття наукового ступеня. Ймовірно, що священничі свячення отримав у другій половині 30-х років після повернення в Польщу.

У 1637 році став настоятелем рідної парафії в Жарках та Рушчі (біля Кракова) і жарецьким препозитом, апостольським протонотаріусом та луковецьим каноніком, прелатом і секретарем короля Яна Казимира, а 13 листопада цього ж року - каноніком Краківського капітулу. Є також інформація щодо його членства в Луцькому катедральному капітулі. Відомо, що 1649 року перебував у Римі. 1654 року крол зробив його регентом Великої коронної канцелярії, а через чотири роки - Великим коронним секретарем. 1655 року став мєховським генеральним препозитом.

У квітні 1666 року був запропонований королем на посаду єпископа-ординарія Кам'янець-Подільського, яка звільнилась після переведення єпископа Зигмунта Чижовського на Луцьку кафедру. 7 березня 1667 року цю номінацію підтвердив Святій Отець Олександр VII, а 27 листопада цього ж року у Кракові був рукоположений в єпископи місцевим ординарієм Анджея Тшебіцкого. Проте його урядування на Поділлі було нетривалим та не запам'яталось чимось особливим.

Єпископ Корицинський спромігся здобути прихильність також наступного монарха Міхала Корибута Вишнівецького, який вже 1669 року номінував його на столицю Львівської архідієцезії, яка стала вакантною після смерті архієпископа Яна Тарновського. 30 червня 1770 року Папа Римський Климентій Х підтримав це призначення. 28 липня архієпископ Корицинський отримав митрополичий палій з Риму, наприкінці ж цього року прибув до Львова, але його формальне впровадження в урядування відбулось 7 січня 1671 року. Проте до столиці свого архієпископства навідувався лише зрідка, проживаючи переважно в Кракові чи Мєхові. Варто уваги те, що саме він став головним виконавцем заповіту монарха Вишнівецького, коли під час королівської подорожі Руссю той помер 10 листопада 1673 року у Львові. 16 листопада звершив богослужіння за душу померлого короля у Львівській катедрі та вмурував у стіну храму урну з частиною його тлінних останків (решту відправили до Варшави). Був присутнім також у Кракові 2 лютого 1676 року під час коронації Яна ІІІ Собеського. Урядування архієпископа Корицинського у Львові теж не залишило особливо помітних слідів та було затьмарене турецькою навалою, яка після падіння Кам'янця-Подільського стала загрожувати навіть Львову. Зокрема, турки під час облоги міста 1672 року суттєво пошкодили митрополичий палац, який новий архіпастир потім відремонтував власним коштом.

Помер 17 січня 1677 року у Мєхові. Його тіло не відвезли до Львова, бо за складеним ним заповітом від 1675 року мав бути похований в катедрі у Кракові на Вавелі, що і відбулось 25 лютого 1677 року.