Єпископ Адам Станіслав Красінський (1714 - 1800). Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1759 - 1795), Єпископ (1759)

Єпископ Адам Красінський народився 4 квітня 1714 року у шляхетській родині гербу Слєповрон, що походить із Мазовії, ймовірно, у Красному - садибі цього роду. Відомо, що у 19-річному віці, підтримуючи короля Станіслава Лещинського, перебував разом із ним в обложеному російськими військами Гданьську. 1734 року в якості комісара Дзіковської конфедерації був відправлений до Парижа, де продовжив свою освіту. А 1737 року, обравши церковну кар'єру, розпочав навчання у Римі (ймовірно, що саме тут і був висвячений на священника). Повернувся у Польщу у 1746-1747 роках та продовжив навчання у Краківській академії.

Після повернення працював в королівській канцелярії та став каноніком катедрального капітулу у Плоцьку. Пізніше - препозитом і навіть прелатом-деканом колегіатського капітулу в Ленчиці, від 1753 року - каноніком, а з 1757 року - прелатом-схоластиком митрополичого капітулу в Гнєзні. 1758 року отримав орден Білого Орла і розглядався в якості одного із кандидатів на єпископство у Холмі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Наступна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;

Але лише 11 серпня наступного, 1759 року отримав від короля номінацію на посаду правлячого єпископа - у Кам'янці-Подільському, що і було підтверджено Святішим Отцем вже 24 вересня. А 27 січня 1760 року рукоположений в єпископи в костелі св. Якова Апостола у примасівських Скєрнєвічах митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським (співконсекратори - єпископи-помічники Познаньський Йосиф Кєрський та Полоцький Мартин Залуський). Інгрес до Кам'янець-Подільської катедри відбувся 27 липня цього ж року.

Посаду в цій дієцезії, одній із найбідніших та найнижчих в ієрархії латинських єпархій Речіпосполитої, сприймав лише як початкову, не приховуючи своїх примасівських амбіцій, проте внаслідок бурхливої політичної діяльності, нелояльної до тодішніх польських монархів, на Кам'янець-Подільській кафедрі завершив свою церковну кар'єру. Причому урядування його часто бувало чисто формальним, бо переважно перебував не тільки за межами дієцезії, але й навіть за кордоном. Доходило навіть до того, що цим занедбаним єпископством доводилось займатись митрополиту Львівському Вацлаву Сераковському. І лише наприкінці 70-х років поселився на постійно в дієцезії та взявся за церковні справи, зокрема, у 1777-1778 роках провів генеральну візитацію парафій.

Проте вже у 80-х роках знову повернувся до політичної діяльності, яка, в остаточному підсумку, набула антиросійської направленості. Після здобуття 1793 року Кам'янець-Подільського російськими військами відмовився присягнути новій владі, що призвело до конфіскації цією владою єпископських і катедральних маєтностей, а також ліквідації 1795 року самої дієцезії та неканонічного утворення на її терені єпархії Летичівської з іншим архіпастирем на чолі. Спочатку перебрався до Львова, проте невдовзі переїхав далі - до Варшави та родинного маєтку у Красному, де і помер у листопаді 1800 року. Похований в крипті місцевого костелу.

Існує також інший єпископ Адам Станіслав Красінський з цієї родини - ординарій Вільнюський, народжений 1810 року.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж