 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
Єпископ Адам Красінський народився 4 квітня 1714 року у шляхетській родині гербу Слєповрон, що походить із Мазовії, ймовірно, у Красному - садибі цього роду. Відомо, що у 19-річному віці, підтримуючи короля Станіслава Лещинського, перебував разом із ним в обложеному російськими військами Гданьську. 1734 року в якості комісара Дзіковської конфедерації був відправлений до Парижа, де продовжив свою освіту. А 1737 року, обравши церковну кар'єру, розпочав навчання у Римі (ймовірно, що саме тут і був висвячений на священника). Повернувся у Польщу у 1746-1747 роках та продовжив навчання у Краківській академії.
Після повернення працював в королівській канцелярії та став каноніком катедрального капітулу у Плоцьку. Пізніше - препозитом і навіть прелатом-деканом колегіатського капітулу в Ленчиці, від 1753 року - каноніком, а з 1757 року - прелатом-схоластиком митрополичого капітулу в Гнєзні. 1758 року отримав орден Білого Орла і розглядався в якості одного із кандидатів на єпископство у Холмі.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 14 | |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Następna data: wrzesień, 15 | |
| 1896 | - новоспоруджений костел св. Йосифа у Миколаєві консекрував єпископ Тираспільский Антон Церр; |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
Але лише 11 серпня наступного, 1759 року отримав від короля номінацію на посаду правлячого єпископа - у Кам'янці-Подільському, що і було підтверджено Святішим Отцем вже 24 вересня. А 27 січня 1760 року рукоположений в єпископи в костелі св. Якова Апостола у примасівських Скєрнєвічах митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським (співконсекратори - єпископи-помічники Познаньський Йосиф Кєрський та Полоцький Мартин Залуський). Інгрес до Кам'янець-Подільської катедри відбувся 27 липня цього ж року.
Посаду в цій дієцезії, одній із найбідніших та найнижчих в ієрархії латинських єпархій Речіпосполитої, сприймав лише як початкову, не приховуючи своїх примасівських амбіцій, проте внаслідок бурхливої політичної діяльності, нелояльної до тодішніх польських монархів, на Кам'янець-Подільській кафедрі завершив свою церковну кар'єру. Причому урядування його часто бувало чисто формальним, бо переважно перебував не тільки за межами дієцезії, але й навіть за кордоном. Доходило навіть до того, що цим занедбаним єпископством доводилось займатись митрополиту Львівському Вацлаву Сераковському. І лише наприкінці 70-х років поселився на постійно в дієцезії та взявся за церковні справи, зокрема, у 1777-1778 роках провів генеральну візитацію парафій.
Проте вже у 80-х роках знову повернувся до політичної діяльності, яка, в остаточному підсумку, набула антиросійської направленості. Після здобуття 1793 року Кам'янець-Подільського російськими військами відмовився присягнути новій владі, що призвело до конфіскації цією владою єпископських і катедральних маєтностей, а також ліквідації 1795 року самої дієцезії та неканонічного утворення на її терені єпархії Летичівської з іншим архіпастирем на чолі. Спочатку перебрався до Львова, проте невдовзі переїхав далі - до Варшави та родинного маєтку у Красному, де і помер у листопаді 1800 року. Похований в крипті місцевого костелу.
Існує також інший єпископ Адам Станіслав Красінський з цієї родини - ординарій Вільнюський, народжений 1810 року.
