|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Єпископ Адам Красінський народився 4 квітня 1714 року у шляхетській родині гербу Слєповрон, що походить із Мазовії, ймовірно, у Красному - садибі цього роду. Відомо, що у 19-річному віці, підтримуючи короля Станіслава Лещинського, перебував разом із ним в обложеному російськими військами Гданьську. 1734 року в якості комісара Дзіковської конфедерації був відправлений до Парижа, де продовжив свою освіту. А 1737 року, обравши церковну кар'єру, розпочав навчання у Римі (ймовірно, що саме тут і був висвячений на священника). Повернувся у Польщу у 1746-1747 роках та продовжив навчання у Краківській академії.
Після повернення працював в королівській канцелярії та став каноніком катедрального капітулу у Плоцьку. Пізніше - препозитом і навіть прелатом-деканом колегіатського капітулу в Ленчиці, від 1753 року - каноніком, а з 1757 року - прелатом-схоластиком митрополичого капітулу в Гнєзні. 1758 року отримав орден Білого Орла і розглядався в якості одного із кандидатів на єпископство у Холмі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Наступна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
Але лише 11 серпня наступного, 1759 року отримав від короля номінацію на посаду правлячого єпископа - у Кам'янці-Подільському, що і було підтверджено Святішим Отцем вже 24 вересня. А 27 січня 1760 року рукоположений в єпископи в костелі св. Якова Апостола у примасівських Скєрнєвічах митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським (співконсекратори - єпископи-помічники Познаньський Йосиф Кєрський та Полоцький Мартин Залуський). Інгрес до Кам'янець-Подільської катедри відбувся 27 липня цього ж року.
Посаду в цій дієцезії, одній із найбідніших та найнижчих в ієрархії латинських єпархій Речіпосполитої, сприймав лише як початкову, не приховуючи своїх примасівських амбіцій, проте внаслідок бурхливої політичної діяльності, нелояльної до тодішніх польських монархів, на Кам'янець-Подільській кафедрі завершив свою церковну кар'єру. Причому урядування його часто бувало чисто формальним, бо переважно перебував не тільки за межами дієцезії, але й навіть за кордоном. Доходило навіть до того, що цим занедбаним єпископством доводилось займатись митрополиту Львівському Вацлаву Сераковському. І лише наприкінці 70-х років поселився на постійно в дієцезії та взявся за церковні справи, зокрема, у 1777-1778 роках провів генеральну візитацію парафій.
Проте вже у 80-х роках знову повернувся до політичної діяльності, яка, в остаточному підсумку, набула антиросійської направленості. Після здобуття 1793 року Кам'янець-Подільського російськими військами відмовився присягнути новій владі, що призвело до конфіскації цією владою єпископських і катедральних маєтностей, а також ліквідації 1795 року самої дієцезії та неканонічного утворення на її терені єпархії Летичівської з іншим архіпастирем на чолі. Спочатку перебрався до Львова, проте невдовзі переїхав далі - до Варшави та родинного маєтку у Красному, де і помер у листопаді 1800 року. Похований в крипті місцевого костелу.
Існує також інший єпископ Адам Станіслав Красінський з цієї родини - ординарій Вільнюський, народжений 1810 року.
Головна сторінка