Архієпископ Франциск Ксаверій Лушин (1781 - 1854). Митрополит-архієпископ Гориційський (1835 - 1854), Примас Галичини та Володимирії, Митрополит-архієпископ Львівський (1834 - 1835), Архієпископ (1834), Єпископ-ординарій Трентський (1824 - 1834), Єпископ (1824 - 1834)

Архієпископ Франциск Лушин народився 3 грудня 1781 року у заможній селянській родині в поселенні Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії (його батько був словенцем). Навчався спочатку у початковій школі в Тейнаху, потім - в гімназії та ліцеї у Клагенфурті. Прийнявши рішення стати священиком, продовжив навчання у Граці. Був висвячений на священника у семінарійному костелі в Клагенфурті 26 серпня 1804 року.

Працював вікарієм в парафії у Клагенфурті до січня 1808 року. Потім навчався у Відні, став у 1813 році доктором теології (у 1818р. - ще й доктором філософії). Викладав на Теологічному відділенні Грацького університету, у 1815 році був його ректором. У 1819-1820рр. - директор місцевого Академічного ліцею. З 1820 року на посаді радника губернатора в Інсбруку успішно займався церковними справами у приєднаному до Австрії німецькому Тіролі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Наступна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;

У листопаді 1823 року був номінований австрійською владою на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії. Святіший Отець підтвердив це призначення 24 травня 1824 року, дозволивши трьома днями пізніше на рукоположення в єпископи лише одним архіпастирем. 3 жовтня цього ж року був висвячений на єпископа митрополитом Августином Грубером у Зальцбурзі. Прослужив на кафедрі у Триденті десять років.

Австрійська влада, вочевидь, була ним задоволена, бо на початку 1834 року отримав від неї наступну номінацію - на посаду митрополита у Львові та примаса Галичини і Володимирії. Це було підтверджено Святим Престолом 22 червня цього ж року. 9 листопада 1834 року відбувся інгрес до Львівської катедри новопризначеного митрополита, котрий прибув з Відня 29 жовтня. Проте служіння у Львові було нетривалим. Можливо, через незнання польської мови, якою послуговувалась переважна більшість духовенства та вірних у Львівській архідієцезії, а може внаслідок несприйняття політичної атмосфери, яка тоді мала місце у Львові після Польського повстання, але вже 2 грудня 1834 року влада номінувала його на кафедру у Гориції (Італія). 6 квітня 1835 року це підтвердив Святіший Отець. На посаді митрополита в Гориції пропрацював майже два десятиліття, помер 2 травня 1854 року. Похований в каплиці митрополитів на місцевому кладовищі.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж