Архієпископ Франциск Ксаверій Лушин (1781 - 1854). Митрополит-архієпископ Гориційський (1835 - 1854), Примас Галичини та Володимирії, Митрополит-архієпископ Львівський (1834 - 1835), Архієпископ (1834), Єпископ-ординарій Трентський (1824 - 1834), Єпископ (1824 - 1834)

Архієпископ Франциск Лушин народився 3 грудня 1781 року у заможній селянській родині в поселенні Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії (його батько був словенцем). Навчався спочатку у початковій школі в Тейнаху, потім - в гімназії та ліцеї у Клагенфурті. Прийнявши рішення стати священиком, продовжив навчання у Граці. Був висвячений на священника у семінарійному костелі в Клагенфурті 26 серпня 1804 року.

Працював вікарієм в парафії у Клагенфурті до січня 1808 року. Потім навчався у Відні, став у 1813 році доктором теології (у 1818р. - ще й доктором філософії). Викладав на Теологічному відділенні Грацького університету, у 1815 році був його ректором. У 1819-1820рр. - директор місцевого Академічного ліцею. З 1820 року на посаді радника губернатора в Інсбруку успішно займався церковними справами у приєднаному до Австрії німецькому Тіролі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Наступна дата: жовтень, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737 - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892 - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906 - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937 - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998 - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником;
- костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999 - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі;
- костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020 - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк;
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

У листопаді 1823 року був номінований австрійською владою на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії. Святіший Отець підтвердив це призначення 24 травня 1824 року, дозволивши трьома днями пізніше на рукоположення в єпископи лише одним архіпастирем. 3 жовтня цього ж року був висвячений на єпископа митрополитом Августином Грубером у Зальцбурзі. Прослужив на кафедрі у Триденті десять років.

Австрійська влада, вочевидь, була ним задоволена, бо на початку 1834 року отримав від неї наступну номінацію - на посаду митрополита у Львові та примаса Галичини і Володимирії. Це було підтверджено Святим Престолом 22 червня цього ж року. 9 листопада 1834 року відбувся інгрес до Львівської катедри новопризначеного митрополита, котрий прибув з Відня 29 жовтня. Проте служіння у Львові було нетривалим. Можливо, через незнання польської мови, якою послуговувалась переважна більшість духовенства та вірних у Львівській архідієцезії, а може внаслідок несприйняття політичної атмосфери, яка тоді мала місце у Львові після Польського повстання, але вже 2 грудня 1834 року влада номінувала його на кафедру у Гориції (Італія). 6 квітня 1835 року це підтвердив Святіший Отець. На посаді митрополита в Гориції пропрацював майже два десятиліття, помер 2 травня 1854 року. Похований в каплиці митрополитів на місцевому кладовищі.

АРХІПАСТИРІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж
Фільми