Єпископ Франциск Лісовський (1876 - 1939). Єпископ-ординарій Тарновський (1933 - 1939), Єпископ-помічник Львівський (1928 - 1933), Єпископ (1928)

Інформація

Єпископ Францішек Лісовський народився 1 жовтня 1876 року у Цєшанові (Східна Польща), на теренах тодішньої Львівської архідієцезії (у цьому містечку народився також єпископ Мар'ян Бучек). Після початкової школи продовжив навчання в гімназії у Ярославлі, закінчивши яку 1895 року, поступив на юридичний факультет Львівського університету, звідки перевівся до Львівської духовної семінарії. Потім продовжив теологічні студії у Григоріанському університеті у Римі, де 19 серпня 1900 року був висвячений на священника та 15 травня 1902 року отримав науковий ступінь доктора теології і філософії.

Цього ж, 1902 року повернувся у Львівську архідієцезію та служив вікарієм спочатку парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині, а з наступного року - Львівської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії, а також працював катехитом у кількох гімназіях Львова та Бродів. 1911 року підтвердив докторат у Ягеллонському університеті у Кракові, у 1912 році читав там лекції з догматики, а 1913 року здобув габілітацію на основі праці 'Słowa ustanowienia Najświętszego Sakramentu a Epikleza, Studium dogmatyczno-historyczne'. З того часу та аж до 1933 року (з перервами) викладав там курс догматики та навіть займав адміністративні посади, одночасно працюючи у Львівській семінарії (з 1913 року префектом, з 1920 року - віцеректором, а з 1923 року - ректором).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 13
1881	- номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883	- отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989	- майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012	- каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017	- о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018	- єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Наступна дата: травень, 14
1911	- єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974	- у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016	- єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;

Призначений 18 липня 1928 року єпископом-помічником Львівським та титулярним єпископом Mariamme. Рукоположений в єпископи 7 жовтня цього ж року у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським (співконсекратори - єпископи Леон Валенга та Едвард Комар). Виконував обов'язки генерального вікарія архідієцезії та до 1933 року продовжував працювати ректором Львівської семінарії, а від 1929 року був дійсним (греміальним) каноніком Львівського катедрального капітулу.

Відзначився ревним та сумлінним служінням, і через 5 років, 27 січня 1933 року був призначений Тарнавським єпископом-ординарієм. Інгрес до Тарнавської катедри відбувся 25 травня 1933 року. 5 листопада цього ж року став у Львівській катедрі співконсекратором свого наступника на львівській посаді о. Євгенія Базяка, рукоположеного в єпископи теж архієпископом Болеславом Твардовським. У Тарнові зарекомендував себе турботливим архіпастирем, який зробив багато добра для своєї дієцезії. 3 червня 1939 року несподівано помер та згідно зі своїм заповітом був похований на новому цвинтарі міста на ділянці, де хоронили найбідніших мешканців.