Єпископ Франциск Лісовський (1876 - 1939). Єпископ-ординарій Тарновський (1933 - 1939), Єпископ-помічник Львівський (1928 - 1933), Єпископ (1928)

Інформація

Єпископ Францішек Лісовський народився 1 жовтня 1876 року у Цєшанові (Східна Польща), на теренах тодішньої Львівської архідієцезії (у цьому містечку народився також єпископ Мар'ян Бучек). Після початкової школи продовжив навчання в гімназії у Ярославлі, закінчивши яку 1895 року, поступив на юридичний факультет Львівського університету, звідки перевівся до Львівської духовної семінарії. Потім продовжив теологічні студії у Григоріанському університеті у Римі, де 19 серпня 1900 року був висвячений на священника та 15 травня 1902 року отримав науковий ступінь доктора теології і філософії.

Цього ж, 1902 року повернувся у Львівську архідієцезію та служив вікарієм спочатку парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині, а з наступного року - Львівської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії, а також працював катехитом у кількох гімназіях Львова та Бродів. 1911 року підтвердив докторат у Ягеллонському університеті у Кракові, у 1912 році читав там лекції з догматики, а 1913 року здобув габілітацію на основі праці 'Słowa ustanowienia Najświętszego Sakramentu a Epikleza, Studium dogmatyczno-historyczne'. З того часу та аж до 1933 року (з перервами) викладав там курс догматики та навіть займав адміністративні посади, одночасно працюючи у Львівській семінарії (з 1913 року префектом, з 1920 року - віцеректором, а з 1923 року - ректором).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 18
1783	- о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським;
1928	- о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським;
2010	- єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом;
2020	- кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках;
Наступна дата: липень, 19
1768	- храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1811	- єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку;
1925	- освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936	- освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998	- єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014	- відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015	- єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;

Призначений 18 липня 1928 року єпископом-помічником Львівським та титулярним єпископом Mariamme. Рукоположений в єпископи 7 жовтня цього ж року у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським (співконсекратори - єпископи Леон Валенга та Едвард Комар). Виконував обов'язки генерального вікарія архідієцезії та до 1933 року продовжував працювати ректором Львівської семінарії, а від 1929 року був дійсним (греміальним) каноніком Львівського катедрального капітулу.

Відзначився ревним та сумлінним служінням, і через 5 років, 27 січня 1933 року був призначений Тарнавським єпископом-ординарієм. Інгрес до Тарнавської катедри відбувся 25 травня 1933 року. 5 листопада цього ж року став у Львівській катедрі співконсекратором свого наступника на львівській посаді о. Євгенія Базяка, рукоположеного в єпископи теж архієпископом Болеславом Твардовським. У Тарнові зарекомендував себе турботливим архіпастирем, який зробив багато добра для своєї дієцезії. 3 червня 1939 року несподівано помер та згідно зі своїм заповітом був похований на новому цвинтарі міста на ділянці, де хоронили найбідніших мешканців.