|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Єпископ Франциск Мацкевич народився 1765 року на теренах парафії у Любартові Краківської дієцезії (Польща) у заможній шляхетській родині. Навчався у Житомирській семінарії. Варто уваги те, що нижче свячення семінарист Францішек отримав 5 квітня 1787 року з рук єпископа-коад'ютера Смоленського Адама Нарушевича у Каневі на Черкащині, де у той час останній польський король Станіслав Понятовський, подорожуючи Україною, зустрівся із російською імператрицею Катериною ІІ. Після дияконських свячень, здійснених 1788 року, був рукоположений в священники 6 січня 1789 року Луцьким (Брестським) єпископом-помічником Яном Качковським у парафіяльному костелі в Дубні на Рівненщині.
Відомо, що майбутній єпископ служив секретарем єпископа неканонічної Летичівської дієцезії Михайла Сераковського, що, зрештою, не завадило тодішньому єпископу-ординарію Кам'янець-Подільському Яну Дембовському долучити його до грона місцевого катедрального капітулу, де згодом посів посаду декана-прелата. Більше того, 1808 року єпископ Ян Дембовський запропонував його кандидатуру на посаду коад'ютера, проте це не отримало схвалення Могильовського митрополита, який підтримував іншого претендента. 13 липня 1809 року отримав ступінь доктора теології та права у Вільнюському університеті, а після смерті єпископа Яна Дембовського 12 жовтня цього ж року був обраний капітульним вікарієм - адміністратором дієцезії. Від 1814 року опікувався також католиками приєднаної до Росії Бесарабії.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Następna data: maj, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
Проте внаслідок бурхливих війського-політичних подій того часу лише 15 березня 1815 року отримав призначення на Кам'янець-Подільську кафедру, а рукоположення в єпископи з цієї ж причини відбулось теж із запізненням аж на два роки - 8 квітня 1817 року у Луцькому кафедральному соборі (консекратор - єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Каспер Цецішовський).
Перш за все новопризначений архіпастир дієцезії подбав про її матеріальне забезпечення, зокрема, йому вдалось отримати від царської влади для місцевої Церкви мукарівські маєтності, які давали близько 4 тисяч рублів річного прибутку, та пенсію в 6 тисяч рублів. Завдяки цьому було відремонтовано як Кам'янець-Подільську катедру (причому, кілька разів), так і єпископський будинок. Єпископ Мацкевич також протягом своєї чвертьстолітньої послуги відвідав багато парафій та здійснив численні освячення в костелах. Помер 15 (чи 13?) січня 1842 року та був похований у крипті місцевої катедри, під каплицею Пресвятих Таїнств. Його серце помістили біля входу в каплицю у спеціальну урну-надгробок із погруддям.
Strona główna