 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
Єпископ Адам Нарушевич народився 20 жовтня 1733 року поблизу Логішина біля Пінська (нині - Берестейська область Білорусі) у заможній родині гербу Вадвіч, що походила від бояр Литовсько-руського князівства, та був охрещений 25 жовтня у логішинському костелі. Після домашнього навчання спочатку вступив до єзуїтської колегії у Пінську, а 14 серпня 1748 року - до ордену єзуїтів у Вільнюсі. 13 січня наступного року отримав нижчі свячення. У 1750-1753 роках вивчав філософію у Вільнюській єзуїтській академії, по завершенні почав там викладати. 1758 року був переведений до Варшавської єзуїтської колегії, де продовжив викладання, та направлений вивчати теологію до Ліону у Франції. Під час цих студій, які тривали до 1762 року, відвідав Італію, Іспанію та Німеччину. 17 жовтня 1762 року був висвячений на священника у Відні.
Цього ж року повернувся до Речіпосполитої та продовжив викладання у шляхетській колегії єзуїтів у Варшаві, навчаючи там поетиці, риториці, географії та французькій мові. Брав активну участь в культурному житті Варшави та увійшов до кола наближених осіб короля Станіслава Августа Понятовського. Після ліквідації ордену єзуїтів у 1773 року завдяки підримці монаршого двору став настоятелем у двох парафіях, у тому числы в Неменчині поблизу Вільнюса. 22 вересня цього ж року Вілюнюська академія надала йому ступінь доктора теології.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| Następna data: wrzesień, 14 | |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
1 вересня 1774 року отримав королівську номінацію на посаду єпископа-коад'ютора Смоленського (при ординарії Габріелі Водзинському), що було підтверджено Апостольською Столицею (з наданням титулярного єпископства Emaus) 13 березня 1775 року. 28 травня 1775 року у Варшаві відбулось рукоположення в єпископи (консекратор - єпископ Михайло Понятовський, співконсекратори - єпископи Габріель Водзинський та Ян Гедройц). Проте територія Смоленської дієцезії від 1772 року вже знаходилась в складі Російської імперії, то ж 42-річний єпископ зосередився на написанні книги вітчизняної історії, що йому було доручено королем, та участі у політичному житті країни по запровадженню її реформування. 24 березня 1781 року був призначений Великим литовським писарем та зберігав цю посаду до червня 1788 року, а 1783 року отримав в нагороду орден Білого Орла.
Після смерті свого ординарія Габріеля Водзинського у 1788-1789 роках перейняв його посаду, проте займав її не довго. 3 червня 1790 року король номінував його на Луцьку кафедру, з чим 29 листопада цього ж року погодився Святіший Отець. Перші два роки урядування перебував переважно у Варшаві, а після другого поділу Речіпосполитої у 1793 році відмовився від політичної діяльності та переїхав до резиденції луцьких єпископів в Янові Підляському, де відтоді перебував майже постійно. У грудні 1795 року стан його здоров'я суттєво погіршився, а 6 (чи 8?) липня 1796 року пішов із життя. 12 липня його, як і єпископа Франциска Кобельського, поховали у крипті місцевої колегіати Пресвятої Трійці.
Єпископ Адам Нарушевич відомий не стільки своєю церковною діяльністю, як літературною. Його перу належить чимало праць в історичній, перекладацькій та поетичній царині.
