|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Єпископ Ігнатій Оссолінський народився у січні 1732 року та був охрещений 31 січня цього ж року настоятелем парафії у Нівиськах (нині - Підкарпатське воєводство у Польщі) о. Григорієм Вєжбовським. Належав до магнатського роду Оссолінських гербу Топор. Навчався, ймовірно, в одній із тамтешніх єзуїтських колегій. Відомо, що 1749 року вступив до ордену Братів Менших Капуцинів та 31 серпня прийняв нижче свячення, отримавши чернече ім'я Кандид. Після відповідного навчання в ордені та належних дияконських свячень 2 лютого 1755 року був рукоположений в священники Плоцьким єпископм-помічником Мартином Залуським.
Цього ж року продовжив теологічне навчання в Падуї (Італія) та завершив його 29 травня 1760 року, здобувши ступінь доктора теології. Повернувшись у Польщу, спочатку служив проповідником у Варшаві, потім у 1761-1763 роках був настоятелем (гвардіаном) капуцинського монастиря у Варці, а 1763 року повернувся до Варшави теж настоятелем.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
| Następna data: maj, 18 | |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1899 | - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині; |
| 1991 | - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри; |
| 1996 | - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді; |
| 2002 | - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2003 | - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської; |
| 2021 | - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові; |
І в серпні цього ж року в Апостольській нунціатурі у Варшаві відбувся інформаційний процес з приводу його призначення коад'ютором з правом наступництва єпископа-ординарія Баківського Станіслава Єзєрського, проте внаслідок допущених при цьому помилок Апостольська Столиця затвердила цю номінацію лише 22 квітня 1765 року, надавши йому також титул титулярного єпископа Dardanus. 13 жовтня 1765 року у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Львівський Вацлав Сераковський у співслужінні з архієпископом вірменським Яковом Августиновичем та єпископом-помічником Львівським Самуелем Гловінським висвятив його на єпископа. В наступні роки з метою свого матеріального забезпечення добився призначення деканом-прелатом колегіати Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Станіславові (Івано-Франківську) та посади настоятеля у Ворові в Познаньській дієцезії у Польщі. Баківською дієцезією не цікавився, урядування там не здійснював, а працював генеральним вікарієм в архідієцезії Гнєзненській.
Ще за життя єпископа Баківського Станіслава Єзєрського, 20 грудня 1773 року отримав призначення коад'ютором єпископа-ординарія Київського Андрія Залуського, після смерті (07.01.1774р.) якого очолив його похоронні урочистості у Варшаві та 21 січня цього ж, 1774 року склав присягу в якості єпископа Києва. Урядував дієцезією, перебуваючи, в основному, у Варшаві. І вже наступного, 1775 року добився призначення своїм коад'ютером о. Каспера Цецішовського, на якого і переклав більшість своїх обов'язків по керівництву дієцезії.
Його служіння було високо оцінене польським королем, зокрема, у травні 1775 року отримав орден св. Станіслава, а 1780 року - орден Білого Орла. У 1782 році в супроводі одного із київських каноніків вирушив у подорож на Захід Європи з метою покращення здоров'я, проте, вернувшись у Польщу, помер від невідомої хвороби 7 серпня 1784 року у Любліні (три тижні раніше, 15 липня цього року у Житомирі головував на похоронних урочистостях єпископа Самуеля Ожги). Похований згідно з бажанням в конвентуальній святині любельського капуцинського монастиря.
Strona główna