|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Єпископ Ігнатій Оссолінський народився у січні 1732 року та був охрещений 31 січня цього ж року настоятелем парафії у Нівиськах (нині - Підкарпатське воєводство у Польщі) о. Григорієм Вєжбовським. Належав до магнатського роду Оссолінських гербу Топор. Навчався, ймовірно, в одній із тамтешніх єзуїтських колегій. Відомо, що 1749 року вступив до ордену Братів Менших Капуцинів та 31 серпня прийняв нижче свячення, отримавши чернече ім'я Кандид. Після відповідного навчання в ордені та належних дияконських свячень 2 лютого 1755 року був рукоположений в священники Плоцьким єпископм-помічником Мартином Залуським.
Цього ж року продовжив теологічне навчання в Падуї (Італія) та завершив його 29 травня 1760 року, здобувши ступінь доктора теології. Повернувшись у Польщу, спочатку служив проповідником у Варшаві, потім у 1761-1763 роках був настоятелем (гвардіаном) капуцинського монастиря у Варці, а 1763 року повернувся до Варшави теж настоятелем.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Następna data: październik, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
І в серпні цього ж року в Апостольській нунціатурі у Варшаві відбувся інформаційний процес з приводу його призначення коад'ютором з правом наступництва єпископа-ординарія Баківського Станіслава Єзєрського, проте внаслідок допущених при цьому помилок Апостольська Столиця затвердила цю номінацію лише 22 квітня 1765 року, надавши йому також титул титулярного єпископа Dardanus. 13 жовтня 1765 року у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Львівський Вацлав Сераковський у співслужінні з архієпископом вірменським Яковом Августиновичем та єпископом-помічником Львівським Самуелем Гловінським висвятив його на єпископа. В наступні роки з метою свого матеріального забезпечення добився призначення деканом-прелатом колегіати Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Станіславові (Івано-Франківську) та посади настоятеля у Ворові в Познаньській дієцезії у Польщі. Баківською дієцезією не цікавився, урядування там не здійснював, а працював генеральним вікарієм в архідієцезії Гнєзненській.
Ще за життя єпископа Баківського Станіслава Єзєрського, 20 грудня 1773 року отримав призначення коад'ютором єпископа-ординарія Київського Андрія Залуського, після смерті (07.01.1774р.) якого очолив його похоронні урочистості у Варшаві та 21 січня цього ж, 1774 року склав присягу в якості єпископа Києва. Урядував дієцезією, перебуваючи, в основному, у Варшаві. І вже наступного, 1775 року добився призначення своїм коад'ютером о. Каспера Цецішовського, на якого і переклав більшість своїх обов'язків по керівництву дієцезії.
Його служіння було високо оцінене польським королем, зокрема, у травні 1775 року отримав орден св. Станіслава, а 1780 року - орден Білого Орла. У 1782 році в супроводі одного із київських каноніків вирушив у подорож на Захід Європи з метою покращення здоров'я, проте, вернувшись у Польщу, помер від невідомої хвороби 7 серпня 1784 року у Любліні (три тижні раніше, 15 липня цього року у Житомирі головував на похоронних урочистостях єпископа Самуеля Ожги). Похований згідно з бажанням в конвентуальній святині любельського капуцинського монастиря.
Strona główna