Єпископ Йоахим Пшебендовський народився наприкінці травня - на початку червня 1675 року у шляхетській родині, що походила з Прусії та сповідувала кальвінізм,
в Янішеві на півночі Польщі поблизу Гданська та був охрещения 5 червня. Після переходу в католицизм (під впливом одного із родичів) навчався в єзуїтській колегії
в Старих Шкотах під Гданськом, а потім студіював за кордоном (зокрема, 1702 року - в Парижі). Повернувшись до Польщі, вступив до Духовної семінарії
місіонерів-лазаристів у Хелмні та вже 1706 року, ще до духовних свячень став вісьлицьким кустошем. 18 вересня 1707 року прийняв нижче свячення, 25 травня 1709 року
був рукоположений в диякони, а 21 січня 1710 року став пресвітером.
Скоро після рукоположення в священники став почесним каноніком Влоцлавської катедри та настоятелем в Пйотравіні (поблизу Любліна), а в травні 1713 року - каноніком
катедри в Кракові на Вавелі. Відомо також, що, принаймні, 1714 року був на студіях у Римі.
Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
| Bieżąca data: styczeń, 14 |
| 1722 |
- єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 |
- в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 |
- інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 |
- у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій
Кам'янець-Подільський; |
| Następna data: styczeń, 15 |
| 1812 |
- архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
| 1842 |
- ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
| 1885 |
- колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
| 2016 |
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря
у Маріуполі на Донеччині; |
У квітні 1715 року король Август ІІ запропонував о. Пшебендовського на посаду єпископа-ординарія Луцького, яка залишалась вакантною після смерті 28 грудня 1714 року
єпископа Олександра Виговського, проте лише 5 травня 1716 року ця номінація була підтверджена Святішим Отцем Климентієм ХІ. Відсутня інформація щодо
висвячення о. Пшебендовського на єпископа, яке, швидше за все, відбулось цього ж року на теренах Польщі. П'ятирічне урядування в дієцезії здійснював, переважно, зусиллями
свого єпископа-помічника Адама Ростковського, а сам, як правило, перебував за межами своєї єпархії, беручи активну участь у політичному житті країни.
Відомо лише, що 1720 року провів дієцезіальний синод.
Помер у віці 46 років 21 травня 1721 року у Сєвках біля Янова Підляського (садибі луцьких єпископів, що нині знаходиться на території Польщі) та був похований,
як і деякі інші луцькі єпископи, у янівському костелі Пресвятої Трійці.
