Архієпископ Франциск де Паула Піштек (1786 - 1846). Примас Галичини та Володимирії, Митрополит-архієпископ Львівський, Архієпископ (1836 - 1846), Єпископ-ординарій Тарновський (1832 - 1836), Єпископ-помічник Празький (1824 - 1831), Єпископ (1824 - 1836)

Архієпископ Франциск Піштек народився 6 квітня 1786 року у містечку Přeštice біля Праги (Чехія). Навчався у Празі спочатку в гімназії, а потім - в університеті, де отримав філософсько-теологічну освіту. У 1805 році висвячений на диякона 7 серпня, а на священника - 21 серпня.

Продовжив навчання в університеті з метою отримати докторат з теології. Працював два роки вікарієм в парафії у Смольнику та шість років до 1816 року адміністратором парафій у Вбрно і Панеске Тунєц. Був місцевим деканом. У 1817 році перейшов із Празької дієцезії настоятелем в парафію в Дляжкововичах Літомежицької дієцезії, а в 1818-1823 роках був настоятелем парафії у рідному Přeštice Будзейовицької дієцезії, де також виконував обов'язки декана. 30 жовтня 1823 року став каноніком Празького капітулу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

Призначений 27 вересня 1824 року єпископом-помічником Празьким та титулярним єпископом Азоту. Висвячений на єпископа 14 листопада у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським. Протягом семи років успішно пропрацював помічником Празького митрополита. 7 лютого 1831 року австрійський уряд рекомендував його на посаду ординарія в чеську дієцезію Градец Кральове, проте ця номінація не була реалізована, а 25 жовтня цього ж року постала номінація на ординарія Тарновського у Польщі. 11 червня 1832 року відбувся інгрес до Тарновської катедри.

Після трьох років успішної праці у Тарнові 24 липня 1835 року отримав чергову цісарську номінацію - на митрополичу кафедру у Львові та посаду примаса Галичини і Володимирії. 1 лютого 1836 року Папа Григорій XVI підтвердив це призначення. 10 квітня цього ж року відбувся інгрес до Львівської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії. Його десятирічне урядування було позначене ревним архіпастирським служінням. Зокрема, протягом 1836-1844 років провів особисту візитацію всіх парафій розлогої Львівської архідієцезії, яку 1843 року поділив на 26 деканатів, додавши 10 нових. Завдяки його зусиллям 1842 року було повернено костел кармеліток босих у Львові, відремонтовано його коштом та передано як храм Матері Божої Громничної семінарії, яку (знову ж таки завдяки його зусиллям) було облаштовано у добудованому колишньому монастирі кармеліток. У 1840-1844 роках збудував резиденцію львівських римсько-католицьких митрополитів. Помер після важкої хвороби у Львові 1 лютого 1846 року. Поховали 7 лютого в костелі Матері Божої Громничної, у 1972 році його рештки були перенесені до крипту катедри.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж