Кардинал Ян Дуклян Маврицій Павло Пузина (1842 - 1911). Кардинал (1901), Єпископ-ординарій Краківський (1895 - 1911), Єпископ-помічник Львівський (1886 - 1895), Єпископ (1886 - 1901)

Кардинал Ян Пузина народився 13 вересня 1842 року у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, нині - св. Антонія ) на Івано-Франківщині у заможній галицькій знатній родині Пузин, яка походить від давньоукраїнських (руських) князів. Спочатку навчався у школах Станіславова (Івано-Франківська) та Львова, а потім - на правничих факультетах університетів Львова і Праги. Після отримання 1868 року ступеня доктора права працював у судочинстві Галичини, проте 1876 року несподівано для рідних та знайомих вступив до Перемишльської духовної семінарії. І через два роки, 8 грудня 1878 року був висвячений на священника у Перемишлі місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером.

У 1879-1880 роках працював вікарієм на теренах дієцезії в парафії Святого Духа у Переворську, а, повернувшись у Перемишль, 1880 року став каноніком катедрального капітулу.

І вже 26 лютого 1886 року, лише після восьми років душпастирства був призначений єпископом-помічником Львівським та титулярним єпископом Memphis (цікаво, що інформація про погодження австрійською владою та Апостольською Столицею цієї номінації каноніка Пузини із Перемишля, та ще й з правом наступництва, з'явилась у католицькій пресі майже відразу ж після інгресу архієпископа Львівського Северина Моравського, тобто роком раніше). 25 березня 1886 року рукоположений в єпископи у Римі кардиналом Мечиславом Лєдуховським, архієпископом-емеритом Гнєзненським і Познаньським. У Львівській архідієцезії виконував обов'язки, які традиційно покладались на єпископів-помічників.

Через дев'ять років, 22 січня 1895 року отримав призначення на Краківську кафедру, а інгрес до Краківського кафедрального собору відбувся 17 лютого. 15 квітня 1901 року був піднесений до гідності кардинала. Помер у Кракові 8 вересня 1911 року, похований у Краківській катедрі.