Архієпископ Едвард Міхаель Ропп (1851 - 1939). Митрополит-архієпископ Могильовський (1917), Архієпископ (1917), Єпископ-ординарій Вільнюський (1903 - 1907), Єпископ-ординарій Тираспольський (1902 - 1903), Єпископ (1902 - 1917)

Архієпископ Едвард Ропп народився 2 грудня 1851 року в Ліксне поблизу Дінабурга (Латвія) в знатній дворянській родині. Отримав домашню освіту. 1866 року закінчив Фрейбургський ліцей в Німеччині, навчався у Ризькій католицькій гімназії. У 1875 році закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. У 1875-1879 служив в окружному суді, Сенаті, Міністерстві державного майна. У 1886 році закінчив Каунаську католицьку Духовну семінарію (Литва). 2 серпня 1886 року рукоположений в священники в Каунасі єпископом Л. Паллулоном.

З 1890 року вивчав теологію у Фрейбургському та Інсбрукськом університетах. Після повернення в Росію був призначений в Лієпая (Латвія), де збудував костел, який став архітектурною окрасою міста. У 1892-1993 роках виконував обов'язки декана Курляндії.

9 червня 1902 року призначений єпископом Тираспольської єпархії, висвячений на єпископа 16 листопада цього ж року в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі. Протягом року, проживаючи у Саратові, де знаходився осідок єпархії, неодноразово відвідував парафії, які нині знаходяться на території України, зокрема, в Одесі.

Але вже 9 листопада 1903 року отримав номінацію на єпископа Вільнюської дієцезії, а 2 грудня відбулась його інтронізація. У 1906 році був обраний депутатом Держдуми Росії I скликання від Вільнюської губернії. Активно протидіяв русифікаційній політиці, добивався компенсації майнової шкоди, нанесеної російською владою Католицькій Церкві, зокрема, реквізиціями костелів і монастирів. Внаслідок висунутих звинувачень в політичній діяльності, в намаганні полонізувати литовців і білорусів, в організації масового переходу з православ'я в католицизм був висланий із Вільнюса восени 1907 року, пробув кілька тижнів у монастирі при костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі, а потім прожив десять років під наглядом у маєтку свого брата.

Після Лютневої революції йому дозволили повернутись в Петроград. 25 липня 1917 року Святіший Отець Бенедикт XIV призначив митрополитом-архієпископом Могильовським. В умовах громадянської війни та загрози німецької окупації Петрограда перевів Санкт-Петербузьку Духовну академію до Польщі у Люблін (на її базі потім виник Католицький університет Любліна). Після Жовтневого перевороту протестував проти репресій радянської влади. У 1919 році був арештований і висланий у Варшаву. Помер у Познані 25 липня 1939 року. У 1983 році рештки митрополита Роппа перевезли у Білосток, де похоронили у кафедральному соборі.