Єпископ Адольф Шельонжек народився 1 серпня 1865 року у селі Сточек Луковскі на Підляшші у Польщі у сім'ї повітового урядовця. Дитячі роки Адольфа пройшли в Желехові, де 1880 року закінчив загальноосвітню школу. Потім після п’ятирічного навчання у гімназії в Сєдльце у вісімнадцять років вступив до Духовної семінарії в Плоцьку. 26 травня 1888 року Адольф Шельонжек отримав священницький сан з рук єпископа Генріха Петра Косовського.
Був призначений вікарієм в парафію св. Варфоломія у Плоцьку. Після року праці його направили на навчання у Духовну академію в Санк-Петербурзі, де після чотирьох років став магістром богослов’я. Повернувся у Плоцьк, де спочатку працював в єпископській консисторії нотаріусом, а потім - канцлером. З 1894 року також викладав канонічне право у рідній семінарії, а згодом ще й політичну економію та філософію. О. Адольф організував також Товариство Християнських Працівників і очолив новостворений Католицький Союз. 1903 року його скерували на посаду асесора Римсько-Католицької Духовної колегії в Санкт-Петербурзі, де він також викладав в місцевій Духовній семінарії канонічне право, пасторальне богослов’я, аскетику та мови і літературу. Тоді ж захистив докторат з канонічного права. У 1909 році о. Адольф Шельонжек став ректором Духовної семінарії у Санкт-Петербурзі. Під час Ісв. війни працював в Департаменті Віросповідань та Освіти у Варшаві, а з отриманням Польщею незалежності став радником Відділу у справах Католицької Церкви, а з 1921 р. -його начальником.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Папа Бенедикт XV 29 червня 1918 року призначив о. Шельонжека єпископом-помічником Плоцьким та єпископом титулярним Барка, хіротонія відбулася 24 листопада цього ж року у Плоцькому кафедральному соборі. Працював також у міністерстві. У 1920-1921 роках взяв участь у підготовці та переговорах Ризького мирного договору між Польщею та Радянським Союзом, а на початку 1925 року - в підписанні конкордату між Польщею та Апостольським Престолом у Римі.
З відновленням Луцької дієцезії 14 грудня 1925 року призначий ординарієм цієї єпархії, 24 лютого 1926 року відбувся інгрес до Луцької катедри. Всього в дієцезії на той час працювало 195 священників у 99 парафіях, які були об’єднані в 11 деканатів. До початку ІІсв. війни єпископ утворив ще п’ять деканатів та понад 70 парафій. 1927 року було проведено дієцезіальний Синод і вперше за останні двісті років було відіслано до Риму звіт про стан місцевої Церкви. Цього ж року 14 грудня Апостольський Престол проголосив декрет, згідно з яким св. Тереза з Ліз’є стала покровителькою Луцької дієцезії. На її честь 1936 року єпископ Адольф засновував згромадження св. Терези від Дитяти Ісус.
Проте 17 вересня 1939 року в Луцьк увійшли радянські війська, і єпископа Адольфа Шельонжека вигнали із резиденції. Духовні семінарії закрили, на території дієцезії ліквідували чоловічі та жіночі чернечі ордени, багатьох із духовенства заарештували та засудили до в’язниці та таборів, велика кількість мирян була депортована. 22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз, Луцьк зайняли гітлерівські окупанти, які створювали видимість дотримання релігійних свобод. Тому єпископу вдалось на певний час частково відновити церковні структури. 1944 року знову повернулась радянська окупація, єпископу наказали покинути територію дієцезії, а після відмови в ніч з 3 на 4 січня 1945 року - заарештували. Його було етаповано до Ковеля, а згодом - до в’язниці Міністерства Держбезпеки в Києві. Єпископу Адольфу Шельонжеку довелось 'святкувати' свій 80-літній ювілей у в’язниці - він був одним із найстарших в’язнів світу. Апостольський Престол через американських дипломатів домігся його звільнення. Це сталось 15 травня 1946 року. Під ескортом на потязі владику було відправлено до Польщі, де 'місцеві' чекісти допровадили його до Кельце. Після інфаркту та кількаденного перебування в лікарні владика переїхав до Бєжглова, який став його останнім пристановищем. Там впродовж останніх чотирьох років свого життя займався науковою діяльністю і написав головний твір свого життя - книгу 'Моральне відродження світу'. Помер 9 лютого 1950 року у віці 85 років. 13 лютого відбулися похорони, похований у підземеллях торуньського костелу св. Якова. 6 жовтня 2013 року у цьому храмі було офіційно розпочато беатифікаційний процес Слуги Божого єпископа Адольфа Петра Шельонжека.
Костели і каплиці України