 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
Єпископ Адольф Шельонжек народився 1 серпня 1865 року у селі Сточек Луковскі на Підляшші у Польщі у сім'ї повітового урядовця. Дитячі роки Адольфа пройшли в Желехові, де 1880 року закінчив загальноосвітню школу. Потім після п’ятирічного навчання у гімназії в Сєдльце у вісімнадцять років вступив до Духовної семінарії в Плоцьку. 26 травня 1888 року Адольф Шельонжек отримав священницький сан з рук єпископа Генріха Петра Косовського.
Був призначений вікарієм в парафію св. Варфоломія у Плоцьку. Після року праці його направили на навчання у Духовну академію в Санк-Петербурзі, де після чотирьох років став магістром богослов’я. Повернувся у Плоцьк, де спочатку працював в єпископській консисторії нотаріусом, а потім - канцлером. З 1894 року також викладав канонічне право у рідній семінарії, а згодом ще й політичну економію та філософію. О. Адольф організував також Товариство Християнських Працівників і очолив новостворений Католицький Союз. 1903 року його скерували на посаду асесора Римсько-Католицької Духовної колегії в Санкт-Петербурзі, де він також викладав в місцевій Духовній семінарії канонічне право, пасторальне богослов’я, аскетику та мови і літературу. Тоді ж захистив докторат з канонічного права. У 1909 році о. Адольф Шельонжек став ректором Духовної семінарії у Санкт-Петербурзі. Під час Ісв. війни працював в Департаменті Віросповідань та Освіти у Варшаві, а з отриманням Польщею незалежності став радником Відділу у справах Католицької Церкви, а з 1921 р. -його начальником.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Następna data: październik, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
Папа Бенедикт XV 29 червня 1918 року призначив о. Шельонжека єпископом-помічником Плоцьким та єпископом титулярним Барка, хіротонія відбулася 24 листопада цього ж року у Плоцькому кафедральному соборі. Працював також у міністерстві. У 1920-1921 роках взяв участь у підготовці та переговорах Ризького мирного договору між Польщею та Радянським Союзом, а на початку 1925 року - в підписанні конкордату між Польщею та Апостольським Престолом у Римі.
З відновленням Луцької дієцезії 14 грудня 1925 року призначий ординарієм цієї єпархії, 24 лютого 1926 року відбувся інгрес до Луцької катедри. Всього в дієцезії на той час працювало 195 священників у 99 парафіях, які були об’єднані в 11 деканатів. До початку ІІсв. війни єпископ утворив ще п’ять деканатів та понад 70 парафій. 1927 року було проведено дієцезіальний Синод і вперше за останні двісті років було відіслано до Риму звіт про стан місцевої Церкви. Цього ж року 14 грудня Апостольський Престол проголосив декрет, згідно з яким св. Тереза з Ліз’є стала покровителькою Луцької дієцезії. На її честь 1936 року єпископ Адольф засновував згромадження св. Терези від Дитяти Ісус.
Проте 17 вересня 1939 року в Луцьк увійшли радянські війська, і єпископа Адольфа Шельонжека вигнали із резиденції. Духовні семінарії закрили, на території дієцезії ліквідували чоловічі та жіночі чернечі ордени, багатьох із духовенства заарештували та засудили до в’язниці та таборів, велика кількість мирян була депортована. 22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз, Луцьк зайняли гітлерівські окупанти, які створювали видимість дотримання релігійних свобод. Тому єпископу вдалось на певний час частково відновити церковні структури. 1944 року знову повернулась радянська окупація, єпископу наказали покинути територію дієцезії, а після відмови в ніч з 3 на 4 січня 1945 року - заарештували. Його було етаповано до Ковеля, а згодом - до в’язниці Міністерства Держбезпеки в Києві. Єпископу Адольфу Шельонжеку довелось 'святкувати' свій 80-літній ювілей у в’язниці - він був одним із найстарших в’язнів світу. Апостольський Престол через американських дипломатів домігся його звільнення. Це сталось 15 травня 1946 року. Під ескортом на потязі владику було відправлено до Польщі, де 'місцеві' чекісти допровадили його до Кельце. Після інфаркту та кількаденного перебування в лікарні владика переїхав до Бєжглова, який став його останнім пристановищем. Там впродовж останніх чотирьох років свого життя займався науковою діяльністю і написав головний твір свого життя - книгу 'Моральне відродження світу'. Помер 9 лютого 1950 року у віці 85 років. 13 лютого відбулися похорони, похований у підземеллях торуньського костелу св. Якова. 6 жовтня 2013 року у цьому храмі було офіційно розпочато беатифікаційний процес Слуги Божого єпископа Адольфа Петра Шельонжека.
