Єпископ Фелікс Павло Турський (1729 - 1800). Єпископ-ординарій Краківський (1790 - 1800), Єпископ-ординарій Луцький (1771 - 1790), Єпископ-ординарій Холмський (1765 - 1771), Єпископ (1765)

Єпископ Фелікс Турський народився в шляхетській родині гербу Рогаля 14 січня 1729 року в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща), де і був охрещений 26 січня. Навчався в колегіях оо.-місіонерів в Ласку та Ловічі, в останньому 6 січня 1747 року прийняв нижче свячення (з рук єпископа-помічника Гнєзненського Кшиштофа Добінського). Пізніше продовжив студіювати в Римі, де 17 квітня 1754 року захистив докторат із церквовного та цивільного права. А ще до того 17 лютого цього ж року Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari (Італія) рукоположив його в пресвітори, уділивши також піддияконські та дияконські свячення 2 та 10 лютого відповідно.

Цього ж, 1754 року став каноніком Гнєзненського митрополичого капітулу, трохи пізніше - варшавської колегіати св. Йоана Хрестителя, а згодом отримав посаду варшавського офіціала (це окрім препозитури в Калішу та настоятельства в Яворові). Від 1759 року якийсь час був також препозитом Гнєзненського митрополичого капітулу. У 1763 році став головою Головного Коронного Трибуналу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Наступна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;

Новообраний король Станіслав Август Понятовський 25 січня 1765 року номінував о. Турського на посаду правлячого єпископа Холмського, що було підверджено Святішим Отцем Климентієм XIII 22 квітня цього ж року. А вже 16 червня його висвятив на єпископа у Холмі єпископ-ординарій Луцький Антоній Воллович за участю ще двох єпископів-співконсекраторів. Після смерті 21 червня 1767 року примаса Владислава Лубенського (колишнього архієпископа-митрополита Львівського) адміністрував Гнєзненську архідієцезію.

4 березня 1771 року за королівським поданням ще з минулого року призначений Апостольською Столицею єпископом-ординарієм Луцьким. Вів дуже активне політичне життя (зокрема, був членом кількох конфедерацій; від опозиції у 1773-1775 роках приймав участь в сеймі першого поділу Польщі, а 18 вересня 1773 року підписав документ цього поділу). Тому більшість своїх архіпастирських обов'язків доручив своїм єпископам-помічникам, яких мав аж четверо. Під час його урядування 1781 року пожежа завдала Луцьку величезної шкоди, знищивши не тільки частину міських будинків, але й також Луцьку катедру. Її відновлення визнали недоцільним, тому кафедру було перенесено до післяєзуїтського костелу свв. Петра і Павла.

2 червня 1790 року король номінував єпископа Турського на посаду правлячого єпископа Краківського, а 29 листопад цього ж року Папа Пій VI погодив це призначення. Десятиріччя його урядування в цій дієцезії було затьмарене подіями, пов'язанми із остаточною втратою державності Річчю Посполитою. Помер у Кракові 31 березня 1800 року, похований у крипті королівської катедри на Вавелі.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж