 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
Єпископ Фелікс Турський народився в шляхетській родині гербу Рогаля 14 січня 1729 року в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща), де і був охрещений 26 січня. Навчався в колегіях оо.-місіонерів в Ласку та Ловічі, в останньому 6 січня 1747 року прийняв нижче свячення (з рук єпископа-помічника Гнєзненського Кшиштофа Добінського). Пізніше продовжив студіювати в Римі, де 17 квітня 1754 року захистив докторат із церквовного та цивільного права. А ще до того 17 лютого цього ж року Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari (Італія) рукоположив його в пресвітори, уділивши також піддияконські та дияконські свячення 2 та 10 лютого відповідно.
Цього ж, 1754 року став каноніком Гнєзненського митрополичого капітулу, трохи пізніше - варшавської колегіати св. Йоана Хрестителя, а згодом отримав посаду варшавського офіціала (це окрім препозитури в Калішу та настоятельства в Яворові). Від 1759 року якийсь час був також препозитом Гнєзненського митрополичого капітулу. У 1763 році став головою Головного Коронного Трибуналу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Новообраний король Станіслав Август Понятовський 25 січня 1765 року номінував о. Турського на посаду правлячого єпископа Холмського, що було підверджено Святішим Отцем Климентієм XIII 22 квітня цього ж року. А вже 16 червня його висвятив на єпископа у Холмі єпископ-ординарій Луцький Антоній Воллович за участю ще двох єпископів-співконсекраторів. Після смерті 21 червня 1767 року примаса Владислава Лубенського (колишнього архієпископа-митрополита Львівського) адміністрував Гнєзненську архідієцезію.
4 березня 1771 року за королівським поданням ще з минулого року призначений Апостольською Столицею єпископом-ординарієм Луцьким. Вів дуже активне політичне життя (зокрема, був членом кількох конфедерацій; від опозиції у 1773-1775 роках приймав участь в сеймі першого поділу Польщі, а 18 вересня 1773 року підписав документ цього поділу). Тому більшість своїх архіпастирських обов'язків доручив своїм єпископам-помічникам, яких мав аж четверо. Під час його урядування 1781 року пожежа завдала Луцьку величезної шкоди, знищивши не тільки частину міських будинків, але й також Луцьку катедру. Її відновлення визнали недоцільним, тому кафедру було перенесено до післяєзуїтського костелу свв. Петра і Павла.
2 червня 1790 року король номінував єпископа Турського на посаду правлячого єпископа Краківського, а 29 листопад цього ж року Папа Пій VI погодив це призначення. Десятиріччя його урядування в цій дієцезії було затьмарене подіями, пов'язанми із остаточною втратою державності Річчю Посполитою. Помер у Кракові 31 березня 1800 року, похований у крипті королівської катедри на Вавелі.
