|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Єпископ Фелікс Турський народився в шляхетській родині гербу Рогаля 14 січня 1729 року в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща), де і був охрещений 26 січня. Навчався в колегіях оо.-місіонерів в Ласку та Ловічі, в останньому 6 січня 1747 року прийняв нижче свячення (з рук єпископа-помічника Гнєзненського Кшиштофа Добінського). Пізніше продовжив студіювати в Римі, де 17 квітня 1754 року захистив докторат із церквовного та цивільного права. А ще до того 17 лютого цього ж року Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari (Італія) рукоположив його в пресвітори, уділивши також піддияконські та дияконські свячення 2 та 10 лютого відповідно.
Цього ж, 1754 року став каноніком Гнєзненського митрополичого капітулу, трохи пізніше - варшавської колегіати св. Йоана Хрестителя, а згодом отримав посаду варшавського офіціала (це окрім препозитури в Калішу та настоятельства в Яворові). Від 1759 року якийсь час був також препозитом Гнєзненського митрополичого капітулу. У 1763 році став головою Головного Коронного Трибуналу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Новообраний король Станіслав Август Понятовський 25 січня 1765 року номінував о. Турського на посаду правлячого єпископа Холмського, що було підверджено Святішим Отцем Климентієм XIII 22 квітня цього ж року. А вже 16 червня його висвятив на єпископа у Холмі єпископ-ординарій Луцький Антоній Воллович за участю ще двох єпископів-співконсекраторів. Після смерті 21 червня 1767 року примаса Владислава Лубенського (колишнього архієпископа-митрополита Львівського) адміністрував Гнєзненську архідієцезію.
4 березня 1771 року за королівським поданням ще з минулого року призначений Апостольською Столицею єпископом-ординарієм Луцьким. Вів дуже активне політичне життя (зокрема, був членом кількох конфедерацій; від опозиції у 1773-1775 роках приймав участь в сеймі першого поділу Польщі, а 18 вересня 1773 року підписав документ цього поділу). Тому більшість своїх архіпастирських обов'язків доручив своїм єпископам-помічникам, яких мав аж четверо. Під час його урядування 1781 року пожежа завдала Луцьку величезної шкоди, знищивши не тільки частину міських будинків, але й також Луцьку катедру. Її відновлення визнали недоцільним, тому кафедру було перенесено до післяєзуїтського костелу свв. Петра і Павла.
2 червня 1790 року король номінував єпископа Турського на посаду правлячого єпископа Краківського, а 29 листопад цього ж року Папа Пій VI погодив це призначення. Десятиріччя його урядування в цій дієцезії було затьмарене подіями, пов'язанми із остаточною втратою державності Річчю Посполитою. Помер у Кракові 31 березня 1800 року, похований у крипті королівської катедри на Вавелі.
Головна сторінка