Biskup Feliks Paweł Turski (1729 - 1800). Biskup ordynariusz Krakowski (1790 - 1800), Biskup ordynariusz Łucki (1771 - 1790), Biskup ordynariusz Chełmski (1765 - 1771), Biskup (1765)

Єпископ Фелікс Турський народився в шляхетській родині гербу Рогаля 14 січня 1729 року в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща), де і був охрещений 26 січня. Навчався в колегіях оо.-місіонерів в Ласку та Ловічі, в останньому 6 січня 1747 року прийняв нижче свячення (з рук єпископа-помічника Гнєзненського Кшиштофа Добінського). Пізніше продовжив студіювати в Римі, де 17 квітня 1754 року захистив докторат із церквовного та цивільного права. А ще до того 17 лютого цього ж року Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari (Італія) рукоположив його в пресвітори, уділивши також піддияконські та дияконські свячення 2 та 10 лютого відповідно.

Цього ж, 1754 року став каноніком Гнєзненського митрополичого капітулу, трохи пізніше - варшавської колегіати св. Йоана Хрестителя, а згодом отримав посаду варшавського офіціала (це окрім препозитури в Калішу та настоятельства в Яворові). Від 1759 року якийсь час був також препозитом Гнєзненського митрополичого капітулу. У 1763 році став головою Головного Коронного Трибуналу.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: luty, 28
Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy
Następna data: luty, 29
1992 - Апостольський нунцій в СРСР архієпископ Франческо Коласуоно вручив у Львівському кафедральному соборі архієпископу Мар'яну Яворському митрополичий палій;

Новообраний король Станіслав Август Понятовський 25 січня 1765 року номінував о. Турського на посаду правлячого єпископа Холмського, що було підверджено Святішим Отцем Климентієм XIII 22 квітня цього ж року. А вже 16 червня його висвятив на єпископа у Холмі єпископ-ординарій Луцький Антоній Воллович за участю ще двох єпископів-співконсекраторів. Після смерті 21 червня 1767 року примаса Владислава Лубенського (колишнього архієпископа-митрополита Львівського) адміністрував Гнєзненську архідієцезію.

4 березня 1771 року за королівським поданням ще з минулого року призначений Апостольською Столицею єпископом-ординарієм Луцьким. Вів дуже активне політичне життя (зокрема, був членом кількох конфедерацій; від опозиції у 1773-1775 роках приймав участь в сеймі першого поділу Польщі, а 18 вересня 1773 року підписав документ цього поділу). Тому більшість своїх архіпастирських обов'язків доручив своїм єпископам-помічникам, яких мав аж четверо. Під час його урядування 1781 року пожежа завдала Луцьку величезної шкоди, знищивши не тільки частину міських будинків, але й також Луцьку катедру. Її відновлення визнали недоцільним, тому кафедру було перенесено до післяєзуїтського костелу свв. Петра і Павла.

2 червня 1790 року король номінував єпископа Турського на посаду правлячого єпископа Краківського, а 29 листопад цього ж року Папа Пій VI погодив це призначення. Десятиріччя його урядування в цій дієцезії було затьмарене подіями, пов'язанми із остаточною втратою державності Річчю Посполитою. Помер у Кракові 31 березня 1800 року, похований у крипті королівської катедри на Вавелі.

INNE ARCYPASTERZE Z TYMI SAMYMI
Stan duchowny: Biskupi; Posługa arcypasterska: 1. XIX-XXI wieki / XIX wiek, 2. Ordynariusze, 3. UA UKRAINA (Ruś) / D-ja Łucka, 4. PL POLSKA, 5. XVI-XVIII wieki / XVIII wiek; Posługa pasterska: 1. PL POLSKA, 2. XVI-XVIII wieki / XVIII wiek;