Архієпископ Болеслав Твардовський (1864 - 1944). Митрополит-архієпископ Львівський (1923 - 1944), Архієпископ (1923), Єпископ-помічник Львівський (1918 - 1998), Єпископ (1918 - 1923)

Архієпископ Болеслав Твардовський народився 18 лютого 1864 року у Львові, у родині польської інтелігенції. Навчався у львівських початковій і середній школах. 1882 року поступив до Львівської Вищої Духовної духовної семінарії, розпочавши водночас навчання теології у Львівському університеті. 25 липня 1886 року висвячений на священника митрополитом Львівським архієпископом Северином Моравським у Львові.

Протягом двох років вивчав канонічне право у Папському Григоріанському університеті у Римі, де потоваришував із майбутнім архієпископом Йосифом Більчевським. У 1888 році отримав ступінь доктора канонічного права. Після повернення із закородону був призначний префектом Львівської семінарії, а через кілька років - канцлером Львівської курії. Після семи років канцлеровської послуги 1902 року став настоятелем парафії у Тернополі, де завдяки йому було споруджено величний костел Матері Божої Неустанної Допомоги. Працював тут до 1918 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;
Наступна дата: липень, 20
1819 - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині;
1928 - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким;
1996 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині;
2011 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині;

Призначений 14 вересня 1918 року титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським. 12 січня 1919 року у Львівській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії висвячений на єпископа архієпископом Йосифом Більчевським. Виконував обов'язки генерального вікарія та ректора Львівської семінарії. 22 березня 1923 року, після смерті архієпископа Більчевського обраний капітульним вікарієм, а 3 серпня 1923 року був номінований архієпископом-митрополитом Львівським. 11 листопада цього ж року відбувся інґрес до Львівської катедри базиліки.

Під його керівницвом у Львівській архідієцезії до 1935 року було збудовано 27 парафіяльних костелів, почато будівництво чотирьох святинь, та 19 храмів відновлено. Найбільшим досягненням у сакральному будівництві став костел Матері Божої Остробрамської, збудований у 1931-1934 роках. Був не тільки ініціатором, але і фундатором будівництва костелу. Надавав великого значення харитативній діяльності Церкви, у часи економічної кризи вів активну діяльність з метою подолання безробіття і голоду у Львівській архідієцезії, був рішучим противником участі духовенства у політичному житті.

З приходом радянської влади, у грудні 1939 року був виселений із резиденції, певний час проживав у монастирі отців-місіонерів. Повернувся в архієпископський палац 16 липня 1941 року. Проте внаслідок хвороби більшість керівних функцій передав єпископу-помічнику Євгенію Базяку, котрий від 26 квітня 1944 року виконував функцію коад'ютора із правом наступництва. 22 листопада 1944 року помер у Львові. Згідно з його волею був похований в крипті костелу Матері Божої Остробрамської, а його серце - у стіні монастиря кармеліток у Львові. У 40-х роках його останки перенесено до крипти Львівської катедри, а серце вивезене до монастиря кармеліток у Влоцлавку.

У крипті Львівської катедри
У крипті Львівської катедри

Архієпископ Твардовський висвятив на священників, зокрема, майбутніх єпископів оо. Яна Ценського, Рафала Керницького OFM Conv та Яна Ольшанського MIC.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж

СВЯТИНІ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ
1) «ЄЗУПІЛЬ, Успіння П.Д.М.»; 2) «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, Христа Царя»; 3) «БІБРКА, Миколая»; 4) «БРИНЦІ-ЗАГІРНІ, Станіслава»; 5) «ВЕЛИКИЙ ЛЮБІНЬ, М.Б. Ченстоховської»; 6) «ВЕРБІВЦІ, Станіслава / Яна з Дуклі»; 7) «ВОВЧКІВЦІ, каплиця»; 8) «ГОДОВИЦЯ, Всіх Святих»; 9) «ГОРОДИЩЕ, Опіки св. Йосифа»; 10) «ДАШАВА, Святої Родини»; 11) «ДОВЖАНКА, М.Б. Неустанної Допомоги»; 12) «ЖОВКВА, Успіння П.Д.М.»; 13) «КОТІВ, М.Б. Сніжної»; 14) «КУРОПАТНИКИ, Йоана Хрестителя»; 15) «ЛАДИЧИН, Успіння П.Д.М. / св. Казимира»; 16) «ЛОСЯЧ, Антонія»; 17) «ЛЬВІВ, П.Д.М. Матері Церкви»; 18) «ЛЬВІВ-Брюховичі, Христа Царя»; 19) «ЛЬВІВ-Замарстинів, Франциска»; 20) «ЛЬВІВ-Збоїще, М.Б. Неустанної Допомоги»; 21) «ЛЬВІВ-Левандівка, М.Б. Неустанної Допомоги»; 22) «ЛЬВІВ-Личаків, М.Б. Остробрамської»; 23) «НАРАЇВ, М.Б. Сніжної»; 24) «ОБРОШИНЕ, Воздвиження Хреста»; 25) «ОТИНІЯ, Успіння П.Д.М.»; 26) «СНЯТИН, М.Б. Святого Скапулярію / Марти / Успіння П.Д.М.»; 27) «СТАРІ ПЕТЛИКІВЦІ, Різдва П.Д.М.»; 28) «СТРИЙ, Різдва П.Д.М.»; 29) «ТАУРІВ, Яна Непомуцького»; 30) «ТЕРЕБОВЛЯ, Петра і Павла»; 31) «ЧОРНУШОВИЧІ, Відвідин П.Д.М.»;

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ