|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Архієпископ Болеслав Твардовський народився 18 лютого 1864 року у Львові, у родині польської інтелігенції. Навчався у львівських початковій і середній школах. 1882 року поступив до Львівської Вищої Духовної духовної семінарії, розпочавши водночас навчання теології у Львівському університеті. 25 липня 1886 року висвячений на священника митрополитом Львівським архієпископом Северином Моравським у Львові.
Протягом двох років вивчав канонічне право у Папському Григоріанському університеті у Римі, де потоваришував із майбутнім архієпископом Йосифом Більчевським. У 1888 році отримав ступінь доктора канонічного права. Після повернення із закородону був призначний префектом Львівської семінарії, а через кілька років - канцлером Львівської курії. Після семи років канцлеровської послуги 1902 року став настоятелем парафії у Тернополі, де завдяки йому було споруджено величний костел Матері Божої Неустанної Допомоги. Працював тут до 1918 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 19 | |
| 1761 | - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті; |
| 1924 | - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині; |
| 1929 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1930 | - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1939 | - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1997 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині; |
| 2013 | - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест; |
| Наступна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
Призначений 14 вересня 1918 року титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським. 12 січня 1919 року у Львівській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії висвячений на єпископа архієпископом Йосифом Більчевським. Виконував обов'язки генерального вікарія та ректора Львівської семінарії. 22 березня 1923 року, після смерті архієпископа Більчевського обраний капітульним вікарієм, а 3 серпня 1923 року був номінований архієпископом-митрополитом Львівським. 11 листопада цього ж року відбувся інґрес до Львівської катедри базиліки.
Під його керівницвом у Львівській архідієцезії до 1935 року було збудовано 27 парафіяльних костелів, почато будівництво чотирьох святинь, та 19 храмів відновлено. Найбільшим досягненням у сакральному будівництві став костел Матері Божої Остробрамської, збудований у 1931-1934 роках. Був не тільки ініціатором, але і фундатором будівництва костелу. Надавав великого значення харитативній діяльності Церкви, у часи економічної кризи вів активну діяльність з метою подолання безробіття і голоду у Львівській архідієцезії, був рішучим противником участі духовенства у політичному житті.
З приходом радянської влади, у грудні 1939 року був виселений із резиденції, певний час проживав у монастирі отців-місіонерів. Повернувся в архієпископський палац 16 липня 1941 року. Проте внаслідок хвороби більшість керівних функцій передав єпископу-помічнику Євгенію Базяку, котрий від 26 квітня 1944 року виконував функцію коад'ютора із правом наступництва. 22 листопада 1944 року помер у Львові. Згідно з його волею був похований в крипті костелу Матері Божої Остробрамської, а його серце - у стіні монастиря кармеліток у Львові. У 40-х роках його останки перенесено до крипти Львівської катедри, а серце вивезене до монастиря кармеліток у Влоцлавку.
Архієпископ Твардовський висвятив на священників, зокрема, майбутніх єпископів оо. Яна Ценського, Рафала Керницького OFM Conv та Яна Ольшанського MIC.
Головна сторінка