Єпископ Антоній Воллович народився у серпні 1711 року в Гославіцях біля Дменіна у Польщі на теренах Гнєзненської архідієцезії у литовській магнатській родині (охрещений 24 серпня у дменівському костелі). Після закінчення навчання спочатку працював на державній службі в суді, однак потім обрав шлях священницького служіння. Пресвітерську формацію розпочав у середині 1737 року, а вже 29 квітня 1738 року став дияконом, і 1 травня 1738 року був рукоположений в пресвітери.
Причому, завдяки впливовим родичам не тільки швидко здобув священничий сан, але й до 1743 року зробив блискучу церковну кар'єру - канонік колегіати у Ласку, канонік Гнєзненського архікафедрального капітулу, канонік катедри у Вільнюсі, архідиякон жмудський та декан варшавський. І це не зважаючи на те, що у цей же час (1738-1741рр.) навчався у Римі, отримавши ступінь доктора з права. З 1744 року працював писарем Великого Литовського князівства, а з 1748 року - його духовним секретарем (у 1745р. ще й каноніком колегіати у Варшаві став).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Наступна дата: липень, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
У 1754 році отримав королівську номінацію на посаду Луцького єпископа-коад'ютера при єпископові Францискові Кобельскому, проте Рим не встиг її затвердити до 27 січня 1755 року - смерті єпископа Кобельського. Тоді 13 березня була отримана від короля Августа ІІІ наступна номінація, але тепер вже на посаду єпископа-ординарія Луцького, яка і була підтверджена Святішим Отцем Бенедиктом XIV 12 травня. 8 червня відбулось єпископське свячення. Це сталось в колегіаті св. Йоана Хрестителя у Варшаві (за однією інформацією, консекратор - єпископ Жмудський Антоній Тишкевич, за іншою - примас Польщі архієпископ Гнєзненський Адам Коморовскі).
Зі вступом в урядування дієцезією у червні 1755 року (через свого прокуратора) відмовився від посади Великого литовського секретаря, проте отримав нову посаду - канцлера королеви Марії Юзефи. Невдовзі відбувся інгрес до Луцької катедри. Проте повністю присвятити себе праці у дієцезії зміг лише після 1757 року, коли зі смертю королеви перестав бути її канцлером. Безрезультатно добивався свого призначення на кафедру Вільнюського (Віленського) єпископства. Помер 6 липня 1770 року у Варшаві. Похований у крипті колегіати Пресвятої Трійці у Янові Підляському в Польщі.
Костели і каплиці України