Єпископ Анджей Залуський народився 2 грудня 1695 року (чи 05.01.1696?) в Єдлінську біля Радома (Польща) у знатній шляхетській родині гербу Юноша, яка дала Церкві аж сім єпископів. Втративши матір у віці семи років, виховувався при дворі свого родича ординарія Вармінського єпископа Андрія Хризостома Залуського. А після його смерті у 1711 році навчався в різних єзуїтських та піярських колегіях. Ще у молодому віці завдяки своїм високопоставленим в Церкві родичам отримав номінації в кількох костелах, у тому числі Краківській та Плоцькій катедрах. У 1715-1718 роках (разом із молодшим братом Андрієм Йосифом) навчався в Західній Європі, захистивши докторську дисертацію в царині канонічного та цивільного прав 1717 року у Римі.
Після повернення до Речіпосполитої як канонік Краківського катедрального капітулу 1719 року був обраний до Коронного Трибуналу та занурився у політичне житті країни. 22 листопада 1723 року Святіший Отець призначив його єпископом-ординарієм Плоцьким (королівська номінація на цю посаду наступила ще рік раніше). 13 березня наступного року висвячений на єпископа в Ченстохові ординарієм Краківським єпископом Феліцієм Шанявським. Продовжуючи політичну діяльність, підопічну дієцезію відвідував не часто, проте, все ж таки, заснував тут Духовну семінарію та провів 1733 року дієцезіальний синод.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
| Наступна дата: грудень, 06 | |
| 1890 | - новозбудований костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Лукаш Солецький; |
| 1909 | - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві; |
| 1912 | - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1919 | - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1974 | - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно; |
| 1997 | - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест; |
| 2023 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Отримавши 1735 року посаду коронного канцлера, змушений був відмовитись від кафедри у Плоцьку, бо це забороняла конституція. Довелось погодитись на єдину вакантну у той час дозволену конституцією церковну посаду - ординарія Луцького. 19 листопада 1736 року це призначення підтвердила Апостольська столиця. Проте урядування в єпископстві на Волині фактично здійснював багаторічний єпископ-помічник Луцький Адам Ростковський, котрий, до речі, також не перебував в дієцезії, проживаючи біля Варшави. Єпископ Залуський вважався ординарієм у Луцьку до 20 липня 1739 року, поки не отримав призначення на кафедру у Хелмні.
Тут провів 1745 року дієцезіальний синод та, відмовившись від посади коронного канцлера, 2 травня 1746 року був переведений на Краківську кафедру, де прослужив дванадцять років. 16 грудня 1758 року помер у єпископському палаці в Кельцах, похований у Краківськй катедрі на Вавелі.
Костели і каплиці України