БАХМУТ (Артемівськ). Костел Матері Божої Святого Розарію і св. Йоана Павла ІІ / Успіння Пресвятої Діви Марії (1902 - 1903). Донецька обл., Бахмуцький р-н

84500 Бахмут,
вул. Соборна, 8,
+380 (6274) 229-78

Розповсюджена версія про заснування Бахмута у 1571 році не відповідає дійсності. Острог на річці Бахмут збудували слобідські козаки у 1703 році, перший його опис складено 1704 року, а наприкінці цього століття він вже вважався містом. У 1924 році Бахмут перейменували на Артемівськ на честь революціонера-більшовика Артема (Ф. Сергєєва). Нині - місто обласного значення та районний центр. У лютому 2016 року йому повернули стару назву Бахмут. Населення - близько 80 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики (в основному - переселенці з Європи та західної частини Російської імперії) вже 1865 року придбали дерев'яний будинок, в якому облаштували молитовний дім (каплицю). До 1876-1877 років бахмутську парафію, чисельністю понад 1100 вірних, адміністрував о. Конрад Легович, якого замінив о. Валентин Шамотульський. У 1899-1903 роках адміністратор о. Болеслав Анджейкович обслуговував Бахмут та майже два десятки навколишніх населених пунктів, копалень і заводів, у тому числі Луганськ, Горлівку і Кадіївку.

БЕРДЯНСЬК. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (2001 - 2004). Запорізька обл., Бердянський р-н

71118 Бердянськ,
вул. 12-го Грудня, 2А,
+380 (6153) 302-12, 374-58,
f.b.: 506555499505784

Місто Бердянськ, датою заснування якого вважається 1827 рік, розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками. 01.07.1830р. пройшла офіційна церемонія відкриття пристані, а поселення отримало назву Ново-Ногайськ та у 1835р. статус міста. 01.01.1841р. місто перейменували в Бердянськ. У 1842р. Бердянськ став центром Бердянського повіту, нині є районним центром з населенням понад 109 тисяч мешканців..

У 1995 році у Бердяську було створено парафію, яка обслуговувалась священниками із Запоріжжя. Оскільки старий костел Різдва Пресвятої Діви Марії знищила радянська влада у 30-ті роки ХХ століття, то виникла необхідність у будівництві нового храму. 28.12.2000р. Міська Рада дозволила будівництво святині, а 2001 року розпочалось будівництво храму, оздоблення якого тривало до 2013 року. 8 вересня 2003 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив каплицю Божого Милосердя у костелі. 8 вересня 2013 року єпископ Ян Собіло заклав у стіну святині наріжний камінь, привезений 2000 року настоятелем о. Здіславом Зайонцем із базиліки св. Анни у Єрусалимі - місця Різдва Пресвятої Діви Марії.

БЕРДЯНСЬК. Колишній костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1850 - 1857). Запорізька обл., Бердянський р-н

7111? Бердянськ

Місто Бердянськ, датою заснування якого вважається 1827 рік, розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками. 01.07.1830р. пройшла офіційна церемонія відкриття пристані, а поселення отримало назву Ново-Ногайськ та у 1835р. статус міста. 01.01.1841р. місто перейменували в Бердянськ. У 1842р. Бердянськ став центром Бердянського повіту, нині є районним центром з населенням понад 109 тисяч мешканців..

У 1850-1857 роках у Бердянську було збудовано храм на кошти Папи Пія IX, іноземних держав та купців-парафіян. 11 травня 1907 року єпископ Йосиф Кесслер консекрував цей костел. У 30-х роках ХХ століття радянська влада святиню знищила. На місці колишнього храму знаходиться танцювальний майданчик у парку ім. П. Шмідта.

БОГАТИРІВКА. Каплиця св. Фаустини Ковальської (2003). Запорізька обл., Запорізький р-н

70036 Богатирівка,
вул. Центральна, 146,

Село Богатирівка (назва походить від балки Богатирьової) заснували у 1920-х роках вихідці з інших сіл різних регіонів України. Нині тут проживає понад 1200 мешканців. Належало до Вільнянського району, а тепер - до Запорізького.

Місцеву римсько-католицьку парафію було утворено 15 квітня 2003 року. Приблизно тоді ж і збудували тут каплицю, яку освятили 8 серпня 2004 року. Спочатку парафію обслуговували дієцезіальні священники, пізніше - оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет), а тепер знову дієцезіальні священники.

ГОРЛІВКА. Каплиця Пресвятого Серця Ісуса Христа (2009). Донецька обл., міста

84600 Горлівка,
вул. Середня, 2

Перші поселення на теренах Горлівки заснували на початку XVIII століття запорізькі козаки та селяни-втікачі. У другій половині XVIII століття для укріплення кордонів Російської імперії тут поселили також сербів, хорватів та словенців. 1754 року виникло село Государевий Буєрак, а 1776 році зимовники і хутори в балці Сухий Яр і в урочищі Жеваний Ліс злилися в слободу Зайцево. Ці два населені пункти і стали основою міста, яке 1779 року отримало назву Государів Посад, а 1869 року було перейменоване на Горлівку на честь інженера Петра Горлова. У 1925 році Горлівка стала районним центром, а 1932 року отримала статус міста. Населення - близько 244 тисячі мешканців.

До революції Горлівка не мала своєї римсько-католицької святині. Лише, ймовірно, наприкінці ХХ - на початку ХХІ століть у передмісті було облаштовано каплицю, проте місце її розташування створювало певні труднощі (важко було сюди добиратись). Тому було придбано невеликий приватний будинок у центрі Горлівки, який, після часткового ремонту, 19 червня 2009 року єпископ Мар'ян Бучек освятив як парафіяльну каплицю. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ДНІПРО (Дніпропетровськ, Катеринославськ). Костел св. Йосифа (1869 - 1877). Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н

49007 Дніпро,
проспект Дмитра Яворницького, 91,
+380 (56) 745-01-54, 372-30-39,
www: dniprokatolik.net,
f.b.: dniprokatolik

Територія міста належала Запорізькій Січі під час козаччини. 1635 року тут постала польська фортеця Кодак, та з документів 1660 року випливає, що біля сучасного Дніпропетровська існує селище Новий Кодак, яке у 1750 році вже називається містом. У середині 1780-х років імператриця Катерина ІІ звеліла почати будівництво міста Катеринослав на правому березі Дніпра біля Нового Кодаку. За інерцією у 1785-1791 роках в Новому Кодаку розміщувалася адміністрація міста Катеринослава і повіту, а сам Новий Кодак в церковних і світських документах називався Катеринославом. 1795 року Новий Кодак приєднали до Катеринослава. У 1796-1802 роках за бажанням імператора Павла І місто носило назву Новоросійськ. З розвитком металургійної промисловості Катеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів Російської імперії. 19 липня 1926 року Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ. У травні 2016 року місто отримало назву Дніпро. Його населення - понад 987 тисяч мешканців.

Костел до закриття
Костел до закриття

У 1779 рокі у Катеринославі оселились римо-католики з Криму. 1842 року на гроші місцевих вірних було придбано земельну ділянку на Катеринославському проспекті під будівництво костелу, о. Домінік Зіббіні звернувся до місцевої влади з проханням про дозвіл на будівництво храму. У 1869 році було розпочато спорудження костелу за затвердженим міністром внутрішніх справ Росії архітектурним проектом А. Бродницького А. та П. Меркулова, а 1877 року - завершено. 7 травня 1878 року храм освятили під титулом св. Йосифа, 14 серпня 1906 року його консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер. 1910 року костел було розширено архітектором М. Хорманським.

У 1937 році радянська влада закрила святиню. 1942 року храм було упорядковано та відкрито на деякий час, проте у 1948 році його знову відібрали (став міською публічною бібліотекою). У 1950 році після реконструкції у храмі розмістили 'Школу вищої спортивної майстерності'. 1984 року костел віддали Зональному управлінню спортивних лотерей.

ДНІПРОВЕ (Ямбург). Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії (2004). Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н

52072 Дніпрове

У 1793 році неподалік міста Кодак на березі Дніпра оселяються 270 баварських німців-католиків з Ямбурзького повіту Петербурзької губернії та закладають село Ямбург, яке у радянські часи перейменували на Дніпрове. Нині є південним передмістям міста Дніпра, і проживає тут лише близько двох сотень мешканців.

Вже 1794 року до Ямбурга прибули оо.-єзуїти, через рік тут постав дерев’яний костел. У 1840-1901 роках у Ямбурзі коштом парафіян та завдяки зусиллям місцевого настоятеля о. Домініка Зібінні було споруджено мурований храм, який 22 серпня 1905 року під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кеслер. 1937 року костел було закрито. У 1942 році, за німецької адміністрації його відкрили для потреб вірних, проте 1944 року радянська влада знову закрила храм. 8 січня 1984 року будівлю святині було знесено.