НОВГОРОДКІВКА (Чехоград). Костел Пресвятої Трійці (1999). Запорізька обл., Запорізький р-н

72370 Новгородківка,
вул. Нестеренко, 86А

Село Новгородівка (до 1946 року - Чехоград), яке заснували чешські колоністи 1869 року, мало також значну німецьку діаспору, а більшість його жителів були католиками чи лютеранами. Нині тут проживає майже 1200 мешканців, імайже половина з них - етнічні чехи.

У 1884 році в Чехограді спорудили та освятили філіальний костел із дзвіницею парафії св. Архангела Михаїла у Показному (Костгейм, Константиново), який в 30-ті роки минулого століття закрили, перетворили на склад, а потім зруйнували.

Завдяки зусиллям чеської громади села 1999 року було збудовано мурований костел, який 10 жовтня 1999 року консекрував єпископ Леон Дубравський OFM.

НОВОГОРІВКА (Гейдельберг, Журавлеве). Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1842). Запорізька обл., Василівський р-н

71731 Новогорівка

Поселення заснували 1810 року 82 німецькі сім'ї із Бадена, до яких 1822 року приєдналось ще 10 сімей. Під час Ісв. війни його ненадовго перейменували на Журавлеве. У 1943 році село отримало назву Новогорівка. Нині в Новогорівці проживає майже 1300 мешканців.

Мурований костел у стилі неоромантизму тут збудували коштом місцевих вірян 1842 року. 2 жовтня 1905 року його освятив єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер. Принаймні, у 1914-1917 роках парафіян, чисельність яких 1917 року перевищила три з половиною тисячі, обслуговував настоятель о. Йоан Гофман. А до парафії належали також Блюменталь (Лугове), Гохгейм (Переможне) і Вальдорф (Зелене) зі своїми філіальними мурованими храмами, а також ще чотири населених пунктів.

НОВОМОСКОВСЬК. Каплиця св. Адальберта (Войтеха) (2011). Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н

512?? Новомосковськ,
вул. Зіни Білої, 1/92,
f.b.: 513412455711942

Козацьке поселення Самарчик, Самарчук з 1687 року називалось Самар, Нова Самар, Новоселиця, і лише 1794 року отримало сучасну назву Новомосковськ. Нині - місто обласного підпорядкування та районний центр. Населення - понад 71 тисяча мешканців.

У схематизмі Тираспільської дієцезії за 1917 рік не існує жодної згадки про Новомосковськ. У свято св. Войтеха, 23 квітня 2005 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив ікону святого Адальберта (Войтеха) й відправив першу Святу Літургію у новоствореній парафії. 25 квітня 2011 року єпископ Ян Собіло освятив тут муровану каплицю.

ПАВЛОГРАД. Костел св. Архангела Михаїла (1896 - 1899). Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н

51400 Павлоград,
вул. Пролетарська, 29,
+380 (5632) 629-10,
f.b.: 100032151918238

На початку 1770 року відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимівник, від якого пішли Матвіївські хутори, а далі слобода Матвіївка. Невдовзі Матвіївці надали ранг державної військової слободи, яка одержала назву Луганська. 1784 року слободу Луганську перейменували на повітове місто Павлоград - центр Катеринославського намісництва. Нині - місто обласного значення, центр району. Населення - понад 105 тисяч мешканців.

Римо-католики Павлограла до революції належали до парафії св. Йосифа у Катеринославську (Дніпрі). У 1896-1899 роках тут спорудили муровану філіальну каплицю (нинішній костел) коштом натаріуса Карла Гебда. Після революції святиню було закрито (вона працювала у роки війни, під час окупації Павлограда). Храм використовували як складське приміщення та магазин.

ПОКАЗНЕ (Костгейм, Константиново, Каштаєв). Колишній костел св. Архангела Михаїла (1898 - 1910). Запорізька обл., Мелітопольський р-н

72040 Плодородне с. Показне

Село Показне, засноване 1810 року німцями-католиками як хутір Костгейм, з 1918 року називалась Каштаєв. У 1941 році війська НКВС перегнали у Сибір практично всіх німців, які проживали у селі, де вони і загинули. Близько 80% будинків у Каштаєвому залишились пустими. У 1945 році село перейменували на Показне. Проживає у ньому нині майже півтисячі мешканців.

У 1898-1910 роках у Костгеймі коштом парафіян було споруджено мурований костел у стилі неоготики. До революції місцева парафія, яку обслуговували настоятель о. Яків Церр та вікарій о. Яків Вольф, нараховувала майже дві з половиною тисячі вірян та мала чотири мурованих філіальних каплиць, зокрема, Пресвятої Трійці у Чехограді. До парафії також належали римо-католики Мелітополя.

ПОКОТИЛІВКА. Каплиця монастиря Посередниці усіх благодатей та свв. Апостолів Петра і Андрія (199? - 200?). Харківська обл., Харківський р-н

62458 Покотилівка,
вул. Незалежності, 7,
+380 (57) 783-40-83

Спочатку наприкінці XIX століття виникло селище Карачівка. 1869 року поблизу пройшла лінія Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, у 80-90 роках XIX століття збудовали залізничну платформу Карачівка, а неподалік від неї - станцію Покотилівка. З 1938 року Покотилівка - селище міського типу. 1959 року Карачівку та Покотилівку об'єднали під спільною назвою Покотилівка (до цього залізничне полотно було розподільчою смугою між двома населеними пунктами). У вересні 2012 року частина селища була включена в межі Харкова. Нині тут проживає майже десять тисяч мешканців.

У 1996 році на запрошення єпископа Яна Пурвінського у Харків, який тоді належав до Київсько-Житомирської дієцезії, прибули сестри-кармелітки босі з монастиря у Дисі біля Любліна (Польща). Згодом наприкінці 90-х років ХХ століття - на початку ХХІ століття поблизу Харкова у Покотилівці постав монастир цих черниць. А офіційне відкриття першого у Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря відбулось 16 червня 2008 року (тоді там проживало 13 сестер: 8 - з України, 4 - з Польщі та 1 - зі Словаччини).

ПОКРОВСЬК (Гришино, Корнталь, Постишево, Красноармійськ). Каплиця Божого Милосердя (200?). Донецька обл., Покровський р-н

85300 Покровськ,
вул. 40-річчя Жовтня, 109,
+380 (6239) 279-93

Місто Покровськ, яке до 1934 року називалось Гришино, заснували 1875 року на теренах села Гришино як залізничну станцію, навколо якої з часом виникли підприємства та селище. У 1934-1938 воно мало назву Постишево, потім - Корнталь, а 30 серпня 1944 року отримало назву Красноармійськ. З 1938 року - статус міста, є районним центром. 12 травня 2016 року перейменоване на Покровськ. Населення - майже 63 тисячі мешканців.

До революції римо-католики Гришино, серед яких було чимало вірних німецького етнічного походження, належали до парафії св. Йосифа у Катеринославську (Дніпрі) та мали свою каплицю, доля якої не відома.

У першому десятилітті ХХІ століття у Красноармійську було придбано невеликий будинок, у якому облаштували каплицю та проживає священник. 7 квітня 2013 року, у свято Божого Милосердя єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Фатімської Матері Божої, яка знаходиться на площі перед каплицею (поряд з Хрестом). Парафію обслуговують дієцезіальні священники.