31633 Андріївка,
вул. Дзержинського, 60а

Андріївка розташована поблизу районного центру Чемерівці (8км). Була заснована в ХVІІІ столітті графом Андрієм Лабенецьким (звідси і назва села). Нині тут проживає понад 700 мешканців.

Окрасою Андріївки стали дві культові споруди - православна церква Андрія Первозванного та римсько-католицький храм Пресвятого Серця Господа Ісуса, споруджені у 90-х роках минулого століття коштом парафіян та сільськогосподарського кооперативу- агрофірми 'Ювілейна'. Будівництво костелу здійснене завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. Освятив храм єпископ Ян Ольшанський MIC.

32440 Балин

Поселення Балин відоме у джерелах, принаймні, з 1492 року (за непідтвердженою інформацією, називалось також як Чорний Брід). Наступного століття за сприяння нового власника Балин став містечком. Нині тут проживає понад дві тисячі мешканців.

Попри статус містечка місцеві римо-католики своєї святині не мали. З відродженням релігійного життя після падіння комуністичного режиму Балин стали обслуговувати священики із парафії св. Архангела Михаїла в Дунаївцях. Зокрема, Від 4 листопада 2011 року мушкутинськими вірянами опікувався дунаєвицький настоятель о. Павло Гончарук, майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький. Віряни Балина тривалий час послуговувались каплицею, облаштованою у приміщенні колишнього магазину.

32365 Брага

У письмових джерелах Брага відома із середини XVI століття. За свідченнями місцевих жителів, це колись досить велике поселення (на початку ХІХ століття мало майже вісім сотень мешканців) пізніше зазнало якихось катастрофічних змін (нібито було частково затоплене), то ж тепер у ньому проживає менше двох сотень селян.

Далеко не кожне українське село мало свій католицький цвинтар. У Бразі він є, та ще й з трьохсотрічною історією. Тут хоронили навіть священників, а також католиків із інших населених пунктів. Тому не дивно, що родина Жебровських, яка мала власність у сусідніх селах, збудувала перед 1908 роком на цьому кладовищі неоготичну муровану каплицю-усипальницю, в якій знайшли вічний спочинок не тільки представники цієї родини, але й навіть їхні родичі.

32660 Вільховець

Поселення Вільховець вперше письмово згадується 1403 року. Раніше було містечком, а нині є селом із населенням майже півтора тисячі мешканців.

Вперше римсько-католицька святиня у Вільховці з'явилась 1998 року у вигляді мурованої каплиці, де у вихідні дні відправляються Святі Меси та проводиться систематична катехизація. Місцева парафія була зареєстрована владою 2 листопада 1999 року. Її обслушовують оо.-вербісти (згромадження Слова Божого) із парафії св. Архангела Михаїла у Вербовці на Вінничині, а належать до неї також римо-католики із сусідніх Слобідки, Старої Гути і Тавчан.

32424 Ганнівка

Село Ганнівка відоме у джерелах, принаймні, від 1817 року. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало близько пів тисячі мешканців, 1893 року - 631, 1905 року – 683, нині село нараховує сім сотень осіб. До 2020 року входило до Дунаєвецького району.

Католики латинського обряду Ганнівки раніше належали до парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях. Своєї святині вони не мали, тому доводилось долати майже десяток кілометрів, щоб потрапити на богослужіння до парафіяльного костелу.

32466 Голозубинці,
вул. Шевченка, 22,
+380 (3858) 322-81

Уперше в документах Голозубинці згадуються у 30-х роках XVI століття. 1893 року тут проживало 588 мешканців, 1905 року - 1293, нині село має понад тисячу осіб. Входило до Дунаєвецького району, а від 2020 року є частиною Кам'янець-Подільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Михаїла Архангела у Дунаївцях. У 1827 році на кладовищі у Голозубинцях коштом місцевих власників Скібневських було споруджено невелику муровану каплицю площею 6 на 9 метрів та висотою 4 метри. Святиню подають як громадську схематизми Кам'янець-Подільської дієцезії, принаймні, від 1859 року, а після ліквідації цієї дієцезії - схематизми Луцько-Житомирської дієцезії аж до 1914 року.

32456 Гута Яцьковецька

В історичних джерелах поселення згадується як «присілок на шляху від Яцьковець до Кривчика» і називається Слобідка Яцьковецька або Гута Чорна. Вперше датується 1530 роком. Село невелике, тут проживає менше чотирьох сотень мешканців.

Місцеві вірні раніше своєї святині немали та відвідували костели у Кам'янці-Подільському та Голозубинцях. Будівництво власного мурованого храму було здійснене у 1994-1996 роках під керівництвом оо. Юзефа Чопа та Марека Бзінковського. Костел консекрував 1999 року єпископ Ян Ольшанський MIC.

Чисельність вірних (разом із селами Яцьківці, Трибухівка, Липини і Дубинка) складає чотири десятки римо-католиків.

32461 Дем’янківці,
провул. Центральний, 5а

Вперше у документах поселення Дем’янківці згадується 1469 роком як королівська власність. У 1893 році тут проживало 741 мешканців, 1905 року - 848, нині село має близько півтисячі осіб. До 2020 року входило до Дунаєвецького району.

У 1639 році власник села Михайло Станіславський надав ці маєтності парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях, до якої раніше і належали місцеві католики латинського обряду. Свого храму вони не мали, послуговувались парафіяльним, хоча для цього і доводилось долати понад 5 кілометрів.

32461 Дем’янківці

Вперше у документах поселення Дем’янківці згадується 1469 роком як королівська власність. У 1893 році тут проживало 741 мешканців, 1905 року - 848, нині село має близько півтисячі осіб. До 2020 року входило до Дунаєвецького району.

В костелі Матері Божої Цариці у Дем'янківцях час від часу служив о. Ян Білецький, до якого за зціленням з'їжджалось багато людей. Маючи офіційний статус екзорциста, своїми молитвами допомагав їм позбутись одержимості, хворим - повернути здоров'я, залежним - отримати свободу, бездітним – народити дітей, самотнім – зустріти пару.

32400 Дунаївці,
провул. Загородний, 30,
+380 (3858) 334-55, 348-13,
www: michail.pp.ua,
f.b.: s.michail

Перша згадка про Дунаївці датується 1403 роком. У 1592 році поселення отримало статус магдебурзьке право, підтверджене 1605 року, і назву Дунайгород, яка не прижилась. Від 1862 року Дунаївці - волосний центр, від 1923 року - райцентр, а з 1958 року - місто. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 10 тисяч мешканців, 1893 року - 12339, 1905 року - 12540, нині - близько 16 тисяч осіб. 2020 року місто увійшло до Кам'янець-Подільського району.

На початку XVII століття у Дунаївцях за сприяння Конецпольських було споруджено мурований костел та засновано парафію. Храм у 30-х роках облаштували Станіславські, які також збільшили фінансово-майнове забезпечення парафії (зокрема, подарували їй село Дем'янківці). Проте під час турецької окупації, що тривала останню чверть XVIIст., ця святиня була повністю знищена.