35320 Олександрія,
вул. Івана Франка, 1

Перша документальна згадка про Олександрію (Першки, Першкову Арку, Першків Міст) датується 1518 роком. 1603 року власник поселення Олександр Острозький перейменував Першки на Олександрію, яка вже 1629 року згадується як місто з населенням понад дві тисячі мешканців. У Російській імперії Олександрія була центром волості, а у 1940-1959 роках - районним центром. Нині тут проживає майже 2400 осіб.

Перший (дерев'яний) костел постав в Олександрії ще у першій половині ХVІІ століття, проте він був зруйнований під час козацько-польської війни. У 70-х роках коштом Казимира Шишковського було збудовано наступний дерев'яний храм та засновано парафію. Цю святиню знищила пожежа 23 січня 1792 року, але ще цього ж року завдяки зусиллям настоятеля о. Франциска Оранського та коштам парафіян її замінив новий дерев'яний храм.

45615 Антонівка

Невелике поселення Антонівка існувало, принаймні, вже в XIX столітті та налічувало близько двох сотень мешканців, частина яких була мазурами із Польщі. На початку ХХ століття повз село пройшла залізнична колія Київ-Ковель, що посприяло його розвитку. Нині тут проживає менше трьох сотень селян.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці. У 1925 році в Антонівці завдяки її власнику бельгійського походження Камілю де Пурбе (Kamil de Pourbaix) було споруджено дерев'яний костел св. Антонія у підкарпатському стилі та поруч парафіяльний будинок. 18 липня 1930 року новоспоруджений храм відвідав єпископ Адольф Шельонжек, який 1934 року утворив тут парафію.

45765 Берестечко,
вул. Богуна, 20

Берестечко, яке виникло як передмістя древнього міста Перемиля, відомого у джерелах з 1 червня 1097 року, згодом стає самостійним поселенням і вперше згадується як село Берестки у грамоті Великого князя Литовського Казимира Ягелончика від 1-го червня 1445 року. 7 липня 1547 року Берестечко отримало магдебурзьке право. Нинішній статус міста - з 1940 року. Населення - менше двох тисяч мешканців.

У 90-х роках ХХ століття частково зруйнований радянською владою костел Пресвятої Трійці віддали греко-католикам. 9 квітня 1996 року було зареєстровано місцеву громаду римо-католиків, яка послуговується відремонтованою зусиллями о. Людовика Камілевського каплицею на зруйнованому парафіяльному цвинтарі, спорудженою 1854 року як гробівець Рациборських.

45765 Берестечко

Берестечко, яке виникло як передмістя древнього міста Перемиля, відомого у джерелах з 1 червня 1097 року, згодом стає самостійним поселенням і вперше згадується як село Берестки у грамоті Великого князя Литовського Казимира Ягелончика від 1-го червня 1445 року. 7 липня 1547 року Берестечко отримало магдебурзьке право. Нинішній статус міста - з 1940 року. Населення - менше двох тисяч мешканців.

У 1711–1733 роках на місці старого дерев’яного костелу св. Андрія Апостола оо.-тринітаріїв середини XVII століття було споруджено коштом місцевого власника Томаша Карчевського пізньобароковий мурований храм Пресвятої Трійці, який консекрував єпископ Каспер Цецішовський 1801 року (оснащення храму коштом чергового власника Яна Замойського тривало до 1765 року). Костел мав 8 вівтарів, був оздоблений картинами та фресками художників о.-тринітарія Йозефа Прехтля та Кармароні (Кармоччі).

34600 Березне,
вул. Івана Франка

Перша достовірна письмова згадка про Березне, яке називалось також Андріїв, датується 1445 роком. У 1584 році поселенню надали магдебурзьке право, а згадується воно тоді вже як 'Березне або Андріїв'. У 1957 році Березне отримало статус селища міського типу, а 2000 року - міста. Є районним центром з населенням понад 13 тисяч мешканців.

Перший (дерев'яний) костел у Березному постав 1616 року коштом Миколая Семашки, проте наприкінці цього ж століття був зруйнований козаками і татарами. Відбудували святиню у 1717 році завдяки Яну Даниловичу. 1765 року тут було засновано самостійну парафію. 23 вересня 1813 року урочисто вмурували наріжний камінь під будівництво з фундації родини Коженьовських нового мурованого костелу, яке повністю завершили 21 жовтня 1817 року. Храм у 1826 році консекрував єпископ Ян Підгороденський.

34164 Бережниця

Бережниця відома, принаймні, від початку XVII століття. Була містечком, наприкінці ХІХ століття тут проживало майже три тисячі мешканців, а Бережниця була центром волості. Від 1939 року входила до Дубровицького району. Нині ж є селом із населенням близько шести сотень мешканців.

Перший (дерев'яний) костел у містечку постав 1614 року коштом Януша Острозького. Від 1681 року у головному вівтарі цього та наступних храмів містився чудотворний образ Матері Божої. 1726 року цей костел замінив інший бароковий дерев'яний храм із мурованим пресбітерієм, споруджений завдяки Богуславу Скірмунту. Святиню після належного оснащення консекрував 1742 року єпископ-ординарій Луцький Франциск Кобельський.

Біндюга

Відоме ще з XIV століття поселення Біндюга над Бугом знищила радянська влада майже відразу після свого встановлення. Спочатку 1939 року вона виселила мешканців села, оскільки саме Бугом проходила радянсько-німецька демаркаційна лінія. А після війни було переселено і ту частину мешканців, яка повернулась сюди у період німецької окупації, але тепер уже у зв'язку із радянсько-польським кордоном.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії у Дубенці, яка нині знаходиться на території Польщі. Проте наприкінці XVIII століття, коли австрійсько-російський кордон по Бугу відрізав Біндюгу від Дубенки, село приєднали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. Мурований костел у Біндюзі було споруджено у 60-х роках XVIII століття коштом власника села Казимира Виджги. 1845 року храм перебудували. У 1921 році було засновано самостійну парафію, яка наприкінці 30-х років за настоятеля о. Ігнатія Пожерського налічувала понад 1700 вірних.