SZELWÓW. Dawny kościół p.w. św. Michała Archanioła (1930 - 1931). Wołyński obw., Włodzimierski r-n

45540 Шельвів

Перша документальна згадка про Шельвів датується 1577 роком. Нині у селі проживає понад півтисячі мешканців. Входило до Локачинського району, а від 2020 року є частиною Володимирського.

Черговий власник Шельвова Михайло Гуровський 14 серпня 1764 року пожертвував кошти на встановлення латинської вівтарії у місцевій греко-католицькій церкві, душпастирі якої зобов'язувались проводити святкові богослужіння для римо-католиків, а наступного, 1765 року збудував при своєму палаці муровану каплицю св. Архангела Михаїла. 26 серпня цього ж року її за згодою єпископа Антонія Волловича афілювали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Конюхах, 4 вересня храм освятив настоятель о. Андрій Камоцький.

TAJKURY. Dawny kościół p.w. św. Wawrzyńca (Ławrentija) (1710). Rówieński obw., Rówieński r-n

35351 Тайкури

Перша згадка про Тайкури датується 1528 роком. 3 квітня 1614 року поселення отримало магдебурзьке право. У радянські часи містечко Тайкури стало невеликим селом з півтисячним населенням.

Бароковий костел, який у містечку постав 1710 року коштом його чергового власника Лаврентія Пепловського, мав бути родинною усипальницею (до речі, його син Ян Павло у 1731р. також фундував у Тайкурах греко-католицьку Свято-Покровську церкву, яку із входженням Волині в Російську імперію зробили православною). Храм св. Лаврентія консекрував 1727 року єпископ Стефан Рупневський. Правда, за іншою інформацією первинний костел у Тайкурах збудували ще у другому десятилітті XVII століття, і після завданих військовими діями у другій половині цього століття руйнувань його було відновлено саме 1710 року.

TOJKUT - Niesuchojeże. Dawny kościół bez wezwania (1936). Wołyński obw., Kowelski r-n

45085 Тойкут

Село Тойкут утворене в 40-х роках ХХ століття на теренах знищеного під час ІІ світової війни містечка Несухоїжі, документально відомого від 1502 року. 1870 року тут проживало 729 мешканців, 1906 року - 1174, наприкінці 30-х років 90% його населення складали євреї, нині село має півтисячі осіб. Інша частина колишнього містечка є селом Воля.

Містечко не мало католицької святині латинського обряду, лише греко-католицьку церкву. У ній, зокрема, 29 вересня 1771 року охрестили майбутнього єпископа Луцько-Житомирського Михайла Пивницького з греко-католицької родини, який перейшов на латинський обряд вже у сані священника. Нечисленні місцеві римо-католики належали до парафії Введення в Храм Пресвятої Діви Марії у Буцині.

TOMASZGRÓD. Kościół p.w. św. Tomasza (Fomy) Ap. i Świętej Rodziny (1995 - 1998). Rówieński obw., Sarnenski r-n

34240 Томашгород,
вул. Гранітна, 2

Томашгород, заснований 1800 року, отримав статус селища міського типу у 1960 році. Нині у ньому проживає майже дві з половиною тисячі мешканців. Входив до Рокитненського району, а від 2020 року є частиною Сарненського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього в Олевську. Дерев'яний костел св. Станніслава, єпископа і мученика, у Томашгороді збудували брати Йосиф та Станіслав Сичевські у 1919 році, а парафія була заснована 1921 року. У 40-50-х роках парафію обслуговував Слуга Божий о. Серафін Кашуба OFM Cap. Храм зруйнували партизани-ковпаківці у листопаді 1943 року.

TORCZYN. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Swiętego (1995 - 1998). Wołyński obw., Łucki r-n

45612 Торчин,
вул. Незалежності, 3/2,
+380 (332) 791-803

Торчин вперше згадується 1093 роком як значне містечко на острові Застріжжя з дерев'яними укріпленнями навколо, а з Іпатіївського літопису Торчин відомий 1230 роком як значне містечко-фортеця Галицько-Волинського князівства. 1340 року став став волосним центром Луцького повіту. З 1480р. - власність луцьких єпископів (їх літня резиденція). Завдяки клопотанню одного з них (Юрія Фальчевського) 10 липня 1540 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 лютого 1546 року та 2 листопада 1660 року. З 1940р. - селище міського типу. Населення - близько 4600 мешканців.

Перший дерев'яний храм та парафія у Торчині постали у середині XVI століття. Черговий дерев'яний парафіяльний костел Пресвятої Трійці і св. Йоана Хрестителя був спалений 1944 року.

TORCZYN. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej i św. Jana Chrzciciela (1778). Wołyński obw., Łucki r-n

45612 Торчин

Торчин вперше згадується 1093 роком як значне містечко на острові Застріжжя з дерев'яними укріпленнями навколо, а з Іпатіївського літопису Торчин відомий 1230 роком як значне містечко-фортеця Галицько-Волинського князівства. 1340 року став став волосним центром Луцького повіту. З 1480р. - власність луцьких єпископів (їх літня резиденція). Завдяки клопотанню одного з них (Юрія Фальчевського) 10 липня 1540 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 лютого 1546 року та 2 листопада 1660 року. З 1940р. - селище міського типу. Населення - близько 4600 мешканців.

Перший (дерев’яний) храм Пресвятої Трійці і св. Йоана Хрестителя збудував 1540 року вже згаданий вище єпископ Луцький Юрій Фальчевський, а парафію засновано у 1548 році.

TUCZYN. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej i św. Michała Archanioła (1786 - 1796). Rówieński obw., Rówieński r-n

35415 Тучин

Перші документальні згадки про Тучин датуються 40-ми роками XVI століття. Поселення вважалось містечком. Нині у селі проживає понад дві з половиною тисячі мешканців.

Перший (дерев'яний) костел у Тучині постав разом із парафією коштом його власника Миколи Семашка 1590 року, проте у наступному столітті храм знищили козаки і татари. Відбудувала святиню 1729 року родина чергових власників містечка Цетнерів, проте і цей костел послужив недовго. У 1786-1796 роках коштом наступного власника поселення Михаїла Валевського було споруджено мурований храм в класичному стилі, а оздобив його та оснастив власним коштом місцевий настоятель о. Андрій Мрозовський. Консекрував святиню 1799 року єпископ Каспер Цецішовський. У 1899 році під керівництвом настоятеля о. Антонія Войніловича костел було реставровано, а 1929 року добудовано вежу.