35600 Стара Рафалівка

Вперше у документах Рафалівка, яка від 1946 року називається Старою Рафалівкою, згадується 1647 роком. У 1663-1665 роках поселенням володів гетьман Правобережної України Павло Тетеря, який 22 травня 1666 року здобув для Рафалівки магдебурзьке право. У складі Російської імперії містечко було центром волості. Нині у селі проживає менше півтисячі мешканців. Належало до Володимирецького району, а тепер - до Вараського.

Спорудження у Рафалівці мурованого костелу, яке завершилось 1783 року, приписують місцевому власнику Рафаїлу Романовському з роду відомих князів Чарторийських. З того часу збереглись дзвін з надписом фундатора та датою відкриття храму, а також образ Ченстоховської Божої Матері у вівтарі, оздоблений золотом і прикрашений короною та металевим відбитком кисті руки.

35600 Стара Рафалівка

Вперше у документах Рафалівка, яка від 1946 року називається Старою Рафалівкою, згадується 1647 роком. У 1663-1665 роках поселенням володів гетьман Правобережної України Павло Тетеря, який 22 травня 1666 року здобув для Рафалівки магдебурзьке право. У складі Російської імперії містечко було центром волості. Нині у селі проживає менше півтисячі мешканців. Належало до Володимирецького району, а тепер - до Вараського.

Споруджений у Рафалівці 1783 року мурований костел царська влада у 30-х роках XIX століття віддала православним. Є невиразна згадка про те, що, принаймні, наприкінці цього століття у містечку була філіальна каплиця парафії св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії, у Володимирці. У міжвоєнний період римо-католики намагались через суд повернути свій колишній костел, проте зазнали невдачі, тому 1926 року їм довелось збудувати інший храм, але дерев'яний, який освятили під титулом свв. Апп. Петра і Павла.

34560 Степань

Поселення Степань вважається заснованим на початку XI століття. Було стольним градом удільного давньоруського князівства, яке спочатку входило до Турово-Пінського князівства, після 1199 року - до Галицько-Волинського князівства, а з кінця XIV століття - до Литовського князівства. Степань була містечком, а з приходом радянської влади стала селом, яке 1960 року отримало статус селища міського типу. Нині тут проживає понад 4100 мешканців.

Перший (дерев’яний) костел св. Архангела Михаїла у Степані постав у 1613-1614 роках коштом місцевого власника Януша Острозького (у 70-х роках XVI століття всупереч волі свого батька Василя Острозького перейшов з православ'я до католицизму). 1705 року у цьому храмі взяв участь у богослужінні шведський король Карл XII, який після перемоги над московитами переслідував загони Петра I. 1753 року черговий власник містечка Януш Сангушко суттєво збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії.

44725 Свійчів

Нинішнє село Свійчів документально вперше згадується 1570 року, є також згадка у 1577 і 1583 роках. Було містечком. На початку ХХ століття тут проживало трохи більше двох сотень мешканців, наприкінці 30-х років українців і поляків було майже порівно, нині ж його населення складає менше чотирьох сотень осіб.

Парафію у Свійчові фундував місцевий власник і, можливо, перший католик в давньоукраїнській шляхетській родині Лагодовських Ян документом від 13 січня 1607 року, що було підтверджено у Володимирі 31 січня наступного року. Її фінансово-матеріальне забезпечення 16 листопада 1617 року збільшили Лагодовські, а 1646 року - ще й Адам Кисіль. Отож, у 1607-1608 роках тут збудували дерев'яний храм, який тоді ж чи пізніше отримав ще й муровану частину.

35408 Симонів

У 1955 році археологи виявили тут залишки давньоукраїнського городища, а перша документальна згадка про поселення, яке тоді називалось Симон, датується 1436 роком. Є також згадка 1545 року. У 1906 році село нараховувало 2430 мешканців, 1929 року - близько двох тисяч, нині у Симонові проживає майже 1800 осіб. Село входило до Гощанського району, а від 2020 року - до Рівненського.

Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких, метричні книги якої містять симонівські записи, принаймні, від 1828 року. Але після того, як 1928 року було засновано парафію Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Глибочку, перейшли до неї.

44000 Шацьк

Поселення Сачко (Щачко, Шачко чи навіть Шечко) вперше згадується у документах у 1407 та 1410 роках, а 1595 року - як містечко. Від 17 січня 1940 року Шацьк був районним центром, 13 квітня 1957 року отримав статус селища міського типу, а тепер належить до Ковельського району. Проживає у селищі понад 5300 мешканців.

Нечисленні римо-католики Шацька належали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. 1927 року вони вирішили збудувати філіальну каплицю, дуже швидко зібрали на це кошти та приступили до її будівництва. 1936 року святиня вже була споруджена, проте не вистачало грошей на її оздоблення та оснащення. Уряд виділив для цього лише незначну суму, решту довелось знову збирати парафіянам.

45540 Шельвів

Перша документальна згадка про Шельвів датується 1577 роком. Нині у селі проживає понад півтисячі мешканців. Входило до Локачинського району, а від 2020 року є частиною Володимирського.

Черговий власник Шельвова Михайло Гуровський 14 серпня 1764 року пожертвував кошти на встановлення латинської вівтарії у місцевій греко-католицькій церкві, душпастирі якої зобов'язувались проводити святкові богослужіння для римо-католиків, а наступного, 1765 року збудував при своєму палаці муровану каплицю св. Архангела Михаїла. 26 серпня цього ж року її за згодою єпископа Антонія Волловича афілювали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Конюхах, 4 вересня храм освятив настоятель о. Андрій Камоцький.