45000 Ковель,
вул. Вербицького, 1A,
+380 (3352) 518-93,
www: kovel.ofm.org.ua,
f.b.: 100087102280547

Існуюче раніше поселення Ковле, яке у польських джерелах згадується із першої половини XIV століття, 24 грудня 1518 року отримало від короля Зигмунда І магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, а 1611 року король Зигмунд III Ваза підтвердив його міські права. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

У середині XVI століття у Ковелі було споруджено перший дерев'яний храм св. Анни. Після його руйнування козаками Богдана Хмельницького костел відбудували 1710 року, а після пожежі 1854 року було збудовано нову дерев'яну святиню св. Анни, яку знищила радянська влада 1945 року. У 1924-1935 роках у Ковелі спорудили мурований храм під титулом св. Станіслава, єп. та мч, який після війни за рішенням місцевої влади було розібрано.

4500? Ковель

Існуюче раніше поселення Ковле, яке у польських джерелах згадується із першої половини XIV століття, 24 грудня 1518 року отримало від короля Зигмунда І магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, а 1611 року король Зигмунд III Ваза підтвердив його міські права. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

У середині XVI століття у Ковелі коштом її власниці королеви Бони було споруджено перший дерев'яний храм св. Анни, який у XVII столітті зруйнували козаки Богадан Хмельницького. 1710 року костел відбудували заново завдяки Станіславу Лещинському, а 1725 року його освятив єпископ Стефан Рупневський. Після пожежі 1854 року зусиллями настоятеля о. Михайла Боратинського було збудовано нову дерев'яну святиню, яку знищила радянська влада 1945 року.

4500? Ковель

Існуюче раніше поселення Ковле, яке у польських джерелах згадується із першої половини XIV століття, 24 грудня 1518 року отримало від короля Зигмунда І магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, а 1611 року король Зигмунд III Ваза підтвердив його міські права. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

У середині XVI століття у Ковелі було споруджено перший дерев'яний храм св. Анни. Після його руйнування козаками Богдана Хмельницького костел відбудували 1710 року, а після пожежі 1854 року було збудовано нову дерев'яну святиню, яку знищила радянська влада 1945 року. Фундамент мурованого храму на околиці Ковеля заклали ще 1914 року, проте І світова війна перервала його будівництво.

35523 Козин

Перша згадка про Козин датується 17 липням 1448 року. 1538 року король Сигізмунд I Старий дозволив його власникам заснувати тут приватне містечко. 1870 року у ньому проживало 514 мешканців, 1906 року - 1645, 1921 року - 1021, у тому числі 539 українців і 440 поляків, нині село має понад 1600 осіб. У 1939-1959рр. Козин був райцентром, потім увійшов до Радивилівського (Червоноармійського) району, а від 2020 року є частиною Дубенського.

Парафія та, відповідно, костел у Козині існували, принаймні, від початку XVIIІ століття, проте були знищені у середині цього століття під час польсько-козацьких війн. Після цього римо-католики містечка належали до парафії Пресвятої Трійці у Птичі. 1738 року місцевий власник Каетан Тарновський заснував у Козині монастир домініканців, збудувавши для них дерев'яний костел св. Йоана Хрестителя і св. Станіслава та наділивши їх 18 червня належним фінансово-майновим забезпеченням.

44852 Купичів

Поселення Купичів у документах відоме із 70-х років XVI століття. Через три століття, у 70-х роках ХІХ століття тут оселились також чехи, проте 1947 року вони повернулись на батьківщину. Нині у селі проживає понад вісім сотень мешканців, і належить воно до Ковельського району (раніше входило до Турійського).

Місцеві римо-католики (переважно, чехи) належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кисилині. Філіальний мурований неоготичний костел у Купичеві постав у 1907-1911 роках завдяки поміщикам чеху Вацлаву Поморському, який профінансував його спорудження, та поляку Зигмунду Хмільовському, котрий придбав для храму цеглу. А 1928 року тут було утворено самостійну парафію.

34223 Купель

За переказами, перша згадка про село Купель датується 1640 роком. Нині тут проживає близько чотирьох сотень мешканців.

З 1992 року невеличкою громадою місцевих вірян (переважно похилого віку) стали опікуватись отці-паллотини (stowarzyszenie Apostolstwa Katolickiego), які спочатку приїжджали сюди з парафії Преображення Господнього у Сарнах, а з 1997 року - з парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитному. 1998 року цю громаду було офіційно зареєстровано. У 2016 році здійснено ремонт каплиці, пристосованої у звичайному сільському будинку.

334161 Кураш

Документально село Кураш відоме від початку XVI століття, проте на думку польських істориків ІІ половини XIXст. виникло ще у Х столітті як поселення дулібів та печерний осередок ченців-коліотів, про що свідчать місцеве городище та архелогічні дослідження. 1859 року тут проживало 311 мешканців, з яких лише 5 були римо-католиками, 1906 року - 521, 1921 року - 629 (майже всі - українці), нині ж - дві з половиною сотні осіб. Село входило до Дубровицького району, а від 2020 року є частиною Сарненського.

Вельми нечисленні католики латинського обряду села належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці. У 1815 році місцевий власник Ігнатій Кашовський збудував в Кураші поруч із в'їзною брамою до своєї садиби муровану каплицю-ротонду, яка не тільки служила сімейною усипальницею, але й сільською святинею, де звершувались богослужіння.