KUPICZÓW. Dawny kościół p.w. św. Wacława (1907 - 1911). Wołyński obw., Kowelski r-n

44852 Купичів

Поселення Купичів у документах відоме із 70-х років XVI століття. Через три століття, у 70-х роках ХІХ століття тут оселились також чехи, проте 1947 року вони повернулись на батьківщину. Нині у селі проживає понад вісім сотень мешканців, і належить воно до Ковельського району (раніше входило до Турійського).

Місцеві римо-католики (переважно, чехи) належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кисилині. Філіальний мурований неоготичний костел у Купичеві постав у 1907-1911 роках завдяки поміщикам чеху Вацлаву Поморському, який профінансував його спорудження, та поляку Зигмунду Хмільовському, котрий придбав для храму цеглу. А 1928 року тут було утворено самостійну парафію.

KUPIEL. Kaplica p.w. w. Michała Archanioła (199? - 200?). Rówieński obw., Sarnenski r-n

34223 Купель

За переказами, перша згадка про село Купель датується 1640 роком. Нині тут проживає близько чотирьох сотень мешканців.

З 1992 року невеличкою громадою місцевих вірян (переважно похилого віку) стали опікуватись отці-паллотини (stowarzyszenie Apostolstwa Katolickiego), які спочатку приїжджали сюди з парафії Преображення Господнього у Сарнах, а з 1997 року - з парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитному. 1998 року цю громаду було офіційно зареєстровано. У 2016 році здійснено ремонт каплиці, пристосованої у звичайному сільському будинку.

KURASZ. Dawna kaplica grobowa (p.w. Trójcy Przenajświętszej?) {Kaszowskich} (1815). Rówieński obw., Sarnenski r-n

334161 Кураш

Документально село Кураш відоме від початку XVI століття, проте на думку польських істориків ІІ половини XIXст. виникло ще у Х столітті як поселення дулібів та печерний осередок ченців-коліотів, про що свідчать місцеве городище та архелогічні дослідження. 1859 року тут проживало 311 мешканців, з яких лише 5 були римо-католиками, 1906 року - 521, 1921 року - 629 (майже всі - українці), нині ж - дві з половиною сотні осіб. Село входило до Дубровицького району, а від 2020 року є частиною Сарненського.

Вельми нечисленні католики латинського обряду села належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці. У 1815 році місцевий власник Ігнатій Кашовський збудував в Кураші поруч із в'їзною брамою до своєї садиби муровану каплицю-ротонду, яка не тільки служила сімейною усипальницею, але й сільською святинею, де звершувались богослужіння.

KUŹMIWKA (Kazimirka). Dawny kościół p.w. św. Kazimierza (1670). Rówieński obw., Sarnenski r-n

34561 Кузьмівка

У 1629 році князь Альбрехт Радзивіл заснував містечко Казимирів, назвавши його на честь покровителя королевича Речі Посполитої св. Казимира. Після спустошення 1665 року татарами містечко перетворилось на село, яке пізніше згадується у документах як Казимирівка. Весною 1943 року було було спалене німецькими військами. У 1946р. перейменоване на Кузьмівку. Проживає тут понад 600 мешканців.

Перший дерев’яний костел у Казимирівці збудували в 1629 році коштом власника поселення Альбрехта Радзивіла, проте 1665 року його спалили татари. У 1670 році за гроші парафіян та завдяки зусиллям декана колегіати Пресвятої Трійці в Олиці о. Фелікса Баховського було споруджено муровану каплицю. У її вівтарі знаходилась копія ікони Богородиці, привезеної з Палестини князем Радзивілом, оригінал якої містився в олицькій колегіаті. Цей образ невдовзі став предметом культу волинських вірян, щоб його вшанувати в Казимирівку приходили тисячі паломників, яких вже не вміщала каплиця. Тож завдяки зусиллям кустоша олицької колегіати о. Яна Білецького у 1779 році її перебудували на костел.

LEWACZE. Dawny kościół p.w. Najświętszej Maryi Panny Królowej Polski (1927). Rówieński obw., Rówieński r-n

Левачі

Ще навіть на початку ХХ століття Левачі вважались лише слободою, в якій проживало тільки 83 мешканців, 1906 року - 104, 1921 року - 247 (242 поляків, чисельність яких виросла за рахунок прикордонників, і 5 українців). У 1945р. поляки з Левачів виїхали в Польщу, натомість звідти переселили українців. 1989 року село внесли до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 1989 року його населення становило лише 10 осіб, а 1999 року село ліквідували. Входило до Березнівському району, а від 2020 року могло бути частиною Рівненського.

Католики латинського обряду поселення від 1921 року, коли їх чисельність становила 242 вірних, належали до парафії Пресвятого Серця Ісуса у сусідньому Людвиполі (нині - Соснове). 1927 року у Левачах їхнім коштом, у першу чергу - прикордонників, було збудовано філіальний дерев'яний костел Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі, який вже 1928 року став святинею самостійної парафії.

LUBIESZÓW. Kościół p.w. św. Cyryla i św. Metodego / św. Franciszka z Asyża (1761 - 1786). Wołyński obw., Kamieńkoszyrski r-n

44200 Любешів,
вул. Незалежності, 95

Перша писемна згадка про Любешів від 18 вересня 1484 року. У 1693 році поселення отримало статус містечка. А 18 січня 1940 року було створено Любешівський район у складі Волинської області, центром якого став Любешів. Проживає у ньому майже 5800 мешканців.

У 1756 році родина власників Любешева Чернецьких склала пожертвування на осередок оо.-капуцинів, які прибули 5 травня цього ж року до Любешева. Єпископ Антоній Воллович 15 серпня 1756 року освятив наріжний камінь під будівництво храму і монастиря, яке розпочалось 1761 року. Спорудження припинилось у 1774 році, коли помер фундатор Ян Чернецький, і завершилось аж у 1786 році, коли єпископ Ян Каховський освятив храм під титулом св. Франциска Асизького.

LUBOML. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1412). Wołyński obw., Kowelski r-n

44300 Любомль,
вул. Самохіна, 16

Вперше Любомль згадується у 1287 році в Іпатіївському літописі. 1288 року тут помер князь Володимир Василькович, адже Любомь був його улюбленим містом. У 1541 році місто отримало магдебурзьке право. Наприкінці XVIII століття Любомль став волосним центром. 1870 року у містечку проживало 2064 мешканців, на початку ХХ столліття - близько 6800, нині - понад 10 тисяч осіб. З 1951 року має статус міста, був райцентром, а від 2020 року належить Ковельському району.

Фундаторем місцевого костелу став король Владислав Ягайло, який неодноразово бував у Любомлі. Перший дерев'яний храм Пресвятої Трійці був збудований ним, як свідчить історик та майбутній Львівський архієпископ Ян Длугош, 25 грудня 1409 року всього лише за один день. А вже 1412 року замість нього було споруджено новий мурований Троїцький костел в готичному стилі. 1552 року святиню консекрував єпископ Холмський Яків Уханський.