ŁOKACZE. Dawny kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1766 - 1771). Wołyński obw., Włodzimierski r-n

45500 Локачі

Перша документальна згадка про Локачі датується 1508 роком. Були містечком та центром волості. У 1940 році стали селищем міського типу та до 2020 року були районним центром, а нині належать до Володимир-Волинського району. Населення - майже чотири тисячі мешканців.

Перший костел (дерев'яний) тут постав 1726 року коштом місцевого власника Павла Сангушка. Будівництво мурованого храму розпочала 1766 року чергова власниця містечка Теофіла Вільга, а завершив його спорудження 1771 року її син. Після належного оздоблення та оснащення костелу його консекрував 1816 року єпископ Ян Підгороденський. Відомо, що у храмі особливою шаною серед вірян користувався образ св. Антонія Падуанського.

ŁUCK. Kościół katedralny p.w. św. Ap. Piotra i Pawła (1616 - 1639). Wołyński obw., Łucki r-n

43016 Луцьк,
вул. Катедральна, 17,
+380 (332) 72-46-59,
f.b.: 418205711559839

Вперше Луцьк згадується в Іпатіївському літописі 1085 роком. У 1340р. місто на кілька років стало столицею Галицько-Волинського князівства. 1429 року Луцьк отримав магдебурзьке право. З 1569 року після Люблінської унії місто стало столицею воєводства. Після 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, Луцьк став осередком повіту Волинської губернії, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року місто отримало статус обласного центру, в якому нині - понад 221 тисяча мешканців.

У 1610 році єпископ Павло Волуцький освятив наріжний камінь костелу, який у 1616-1639 роках було споруджено для оо.-єзуїтів (архітектори М. Гінтз і Д. Бріано). 1639 року храм освятив єпископ А. Гембіцький.

ŁUCK. Dawny kościół p.w. Krzyża Świętego (1754 - 1789). Wołyński obw., Łucki r-n

43025 Луцьк,
Градний узвіз, 1

Вперше Луцьк згадується в Іпатіївському літописі 1085 роком. У 1340р. місто на кілька років стало столицею Галицько-Волинського князівства. 1429 року Луцьк отримав магдебурзьке право. З 1569 року після Люблінської унії місто стало столицею воєводства. Після 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, Луцьк став осередком повіту Волинської губернії, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року місто отримало статус обласного центру, в якому нині - понад 221 тисяча мешканців.

Костел Святого Хреста у Луцьку на землях православного монастиря св. Василя постав, ймовірно, у XV-XVI століттях. Храм був дерев'яний. На початку 40-х років XVII століття Агнешка Станішевська придбала землю біля цього костелу і подарувала її бернардинам, які на той час прибули в місто та заснували тут монастир. До них також перейшов і костел Святого Хреста. У 1648 році під час нападу на Луцьк козаків костел і монастир були ними пограбовані та розгромлені, причому монастир ще й спалили. Згодом храм відремонтували, але 1696 року він згорів. На його місці збудували новий дерев'яний костел на мурованій основі. Починаючи з 1720 року було споруджено мурований монастир, а 1737 року заклали і новий костел, який у плані мав форму троянди. Проте його проект не сподобався і фундаменти розібрали.

ŁUKÓW (Maciejów, Łukowo). Kościół p.w. św. Anny i św. Stanisława B. M. (155? - 1595). Wołyński obw., Łucki r-n

44810 Луків,
вул. Залізнична, 20

Перша письмова згадка про Луків (тоді - село Лукове) датована 1537 роком, було спадковим володінням місцевих православних дворян Матвієвських, які перейшли в католицизм і стали іменуватися Мацейовськими. У 1557р. тодішній власник Лукова надвірний коронний маршал С. Мацейовський отримав магдебурзьке право для містечка та дозвіл перейменувати його на Мацеїв. У 1940 році Мацеїв отримав статус селища міського типу та став центром району. 1946 року селище перейменували на Луків, а в 1959р. воно перестало бути центром району. Нині тут проживає понад 3100 мешканців.

Місцевий костел було споруджено у другій половині XVI століття коштом родини Мацейовських, а 1595 року його консекрував Холмський єпископ Станіслав Гомолинський. Пізніше храм добудовувався завдяки родині Сапіг у 1596 та 1636 роках.

ŁYSIN. Dawny kościół p.w. Przemienienia Pańskiego (1792 - 1800). Rówieński obw., Dubnenski r-n

35220 Лисин

Вперше Лисин у документах згадується 1512 роком, проте оборонне городище тут з'явилось значно раніше. У першій половині ХVIІст. був одним із осередків розвитку аріанства, мав аріанський храм (на місці колишнього городища), який пізніше замінив костел. Лисин належав до Демидівського району, а тепер входить до Дубенського. Населення - близько двох сотень мешканців.

Після заборони аріанства у другій половині ХVIІст. на місці аріанської святині постала католицька дерев'яна каплиця, яку 1724 року замінив дерев'яний костел, збудований коштом родини Древньовських. Є інформація, що 1761 року Святіший Отець Климентій ХІІІ встановив для місцевого храму відпуст 6 серпня. У 1777 році тут була заснована самостійна парафія, яка охопила також сусідні села та налічувала до тисячі вірян.

MAŁE HOŁOBY. Dawny kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1926 - 1930). Wołyński obw., Kamieńkoszyrski r-n

44528 Малі Голоби

Окрему частину села Малі Голоби заснували на початку XIX століття переселенці із Польщі, до яких у 20-х роках ХХ століття приєднались інші польські колоністи. Станом на 1939 рік їх загальна чисельність сягнула трьох сотень, проте внаслідок трагічних подій 1943-1944 років у селі залишились лише українці. Сьогодні тут проживає трохи менше трьох сотень мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Михаїла у Камені-Каширському. У 1926-1930 роках їх коштом та за ініціативою настоятеля парафії о. Станіслава Вороновича в Малих Голобах було споруджено філіальний дерев'яний костел, який 8 вересня 1930 року під час генеральної візитації волинських парафій консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек. А 20 березня 1935 року його декретом тут було засновано самостійну парафію, до якої увійшла частина сіл із материнської парафії. Наприкінці 30-х років вона налічувала понад сім сотень вірних.

MANIEWICZE. Kościół p.w. Ducha Świętego / Przemienienia Pańskiego (1933 - 1937). Wołyński obw., Kamieńkoszyrski r-n

44600 Маневичі,
вул. Галана, 126,
+380 (3376) 220-12

Поселення виникли 1892 року як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель-Сарни поблизу села Маневичі, яке нині називається Прилісним. 1940 року Маневичі отримали статус селища міського типу та районного центру. Проживає тут майже 13 тисяч мешканців.

Парафія в Маневичах під титулом Преображення Господнього була утворена 1923 року, а парафіальною святинею служила дерев'яна каплиця поблизу залізниці, побудована у 1915 році для військових (у 1922-1926 роках її добудували). У 1933-1937 роках за настоятеля о. Болеслава Ястшембського коштом парафіян було споруджено новий мурований костел.