44661 Колки

Поселення Колки заснував 1197 року онук Володимира Мономаха князь Роман Мстиславич, на честь якого воно отримало назву Романів. Князь збудував тут замок з вежами, з трьох боків оточений водами Стиру, а з південної — високим земляним валом. Проте вже 1322 року воно згадується як Колки. 13 квітня 1598 отримало магдебурзьке право. З квітня по листопад 1943 року село у глибокому німецькому тилу внаслідок антинімецького повстання було центром Повстанської республіки ОУН-УПА. Із 1940 року - селище міського типу, чисельність населення якого складає 4900 мешканців.

У 1664 році тут було споруджено дерев'яний костел коштом Самуеля Лещинського (у схематизмі храм датується 1674 роком) та заснована парафія (у джерелах є інформація про костел 1647 року; ймовірно, його було знищено). У 1916 році внаслідок військових дій цей (або черговий) храм було також знищено.

44810 Луків,
вул. Залізнична, 20

Перша письмова згадка про Луків (тоді - село Лукове) датована 1537 роком, було спадковим володінням місцевих православних дворян Матвієвських, які перейшли в католицизм і стали іменуватися Мацейовськими. У 1557р. тодішній власник Лукова надвірний коронний маршал С. Мацейовський отримав магдебурзьке право для містечка та дозвіл перейменувати його на Мацеїв. У 1940 році Мацеїв отримав статус селища міського типу та став центром району. 1946 року селище перейменували на Луків, а в 1959р. воно перестало бути центром району. Нині тут проживає понад 3100 мешканців.

Місцевий костел було споруджено у другій половині XVI століття коштом родини Мацейовських, а 1595 року його консекрував Холмський єпископ Станіслав Гомолинський. Пізніше храм добудовувався завдяки родині Сапіг у 1596 та 1636 роках.

43016 Луцьк,
вул. Катедральна, 17,
+380 (332) 72-46-59,
f.b.: 418205711559839

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

У 1604 році до Луцька на запрошення єпископа Мартина Шишковського прибули єзуїти, які почали своє служіння спочатку при кафедральному соборі Пресвятої Трійці у виділеній для них каплиці. 1606 року відбулась фундація їхнього костельно-колегіального комплексу, яку 1609 року затвердив король Зигмунт ІІІ. Хоча вже 1610 року єпископ Павло Волуцький освятив наріжний камінь храму, проте його будівництво розпочалось лише 1616 року, коли той же архіпастир 6 липня освятив закладений фундамент.

43016 Луцьк,
вул. Катедральна, 17

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Перший (дерев'яний) костел Пресвятої Трійці у Луцьку постав у 1425-1427 роках коштом литовського князя Вітовта, який домігся 1427 року перенесення до цього храму єпископської кафедри із Володимира. Проте називати цю святиню «Матір'ю костелів на Русі», як це інколи зустрічається у джерелах, було б явним перебільшенням, бо на той час вже існувало багато католицьких храмів, у тому числі і мурованих, споруджених раніше за луцький, не кажучи вже про його 'старшу сестру' - Львівську архікатедру, яка, як осередок митрополії, мала значно вагоміший вплив на розвиток католицизму на Русі.

43025 Луцьк,
Градний узвіз, 1

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Костел Святого Хреста у Луцьку на землях православного монастиря св. Василя постав, ймовірно, у XV-XVI століттях. Храм був дерев'яний. На початку 40-х років XVII століття Агнешка Станішевська придбала землю біля цього костелу і подарувала її бернардинам, які на той час прибули в місто та заснували тут монастир. До них також перейшов і костел Святого Хреста. У 1648 році під час нападу на Луцьк козаків костел і монастир були ними пограбовані та розгромлені, причому монастир ще й спалили. Згодом храм відремонтували, але 1696 року він згорів. На його місці збудували новий дерев'яний костел на мурованій основі. Починаючи з 1720 року було споруджено мурований монастир, а 1737 року заклали і новий костел, який у плані мав форму троянди. Проте його проект не сподобався і фундаменти розібрали.

43018 Луцьк,
вул. Львівська 1а

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Село Красне, яке нині є житловим районом у Луцьку, згадується вперше у Галицько-Волинському літописі. В середині XIXст. тут постав військовий госпіталь з будматеріалів, отриманих від розбору тринітарського костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла.

На початку ХХст. при госпіталі збудували каплицю для військових інвалідів, а в 1922-1923рр. госпіталь став семінарією спочатку Луцько-Житомирської, а пізніше - відновленої Луцької дієцезії, колишню його каплицю стали використовувати як семінарійну під титулом Пресвятого Серця Ісуса.

43005 Луцьк,
вул. Стрілецька, 6

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Яровиця вперше згадується в документі 8 грудня 1322 року, у XVIIIст. стала власністю луцьких тринітаріїв. 1890 року село мало 240 мешканців, у 1910р. увійшло до Луцька.

Дозвіл на спорудження православної церкви поруч із казармами бригади полку піхотної дивізії російської армії в Луцьку на Яровиці надали 12 червня 1897 року. І вже 12 лютого 1898 року новозбудований мурований храм було освячено під титулом Покрови Пресвятої Богородиці.

43016 Луцьк,
вул. Сенаторки Левчанівської, 4

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Тринітаріїв спровадив до Луцька бездітний Павло Майковський, пожертвувавши їм п'ять сіл біля міста та дуже значну суму грошей. Оселились вони 15 червня 1718 року при переданій їм греко-католицькими владиками занепалій церкві св. Михаїла, яка колись була православною.

43016 Луцьк,
Караїмська, 16

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Конвент кармелітів взутих ('trzewiczkowych') в Луцьку фундував 12 грудня 1739 року Константин Антоній Базальський (пожертва записана в луцьких міських книгах 26 січня 1740 року). Завдяки йому у місті збудували дерев'яні монастир і костел св. Іллі, проте вони згоріли, ймовірно, наприкінці 50-х - на початку 60-х років.

43005 Луцьк,
проспект Василя Мойсея, 8

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Яровиця вперше згадується в документі 8 грудня 1322 року, у XVIIIст. стала власністю луцьких тринітаріїв. 1890 року село мало 240 мешканців, у 1910р. увійшло до Луцька.

Кафедральний собор Пресвятої Трійці у Луцьку після нищівного руйнування пожежею 5 вересня 1781 року замінили єзуїтським храмом свв. Петра і Павла, який досі є катедрою Луцької дієцезії. На початку XIXст. із кладовища поряд із бернардинським костелом Святого Хреста почали переносити католицькі могили на новий цвинтар за селом Яровиця вздовж Теремнівського тракту (у радянські часи - проспект Перемоги, частина якого нині - Василя Мойсея).