59020 Банилів-Підгірний

Село до 1946 року називалося Банила над Серетом або Молдавський Банила (щоб відрізнити від Руського Банила, розташованого північніше), а до 1963 року - Банилів (відоме в джерелах з 1428 року). У 1830 році німецькі колоністи заснували присілок Банилова Августендорф. Населення села - 4 тисячі мешканців.

Римо-католики Банилова та його присілків належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Старій Красношорі. У 1881 році у Банилові (вірніше, у його присілку Августендор) було освячено дерев'яний храм. 1904 року тут створили парафіяльну експозитуру, яку обслуговували австрійські оо.-тринітарії. У 1907 році було споруджено муровані костел та монастир для тринітаріїв, а 1908 року храм освятили під титулом св. Мартина. 23 листопада 1911 року заснували самостійну парафію, яка у міжвоєнний період нараховувала понад 3 тисячі вірних.

60321 Бояни,
вул. Головна, 25,
f.b.: BukowinaBoian

Бояни існували вже наприкінці XIV століття, проте перша письмова згадка про поселення датується 4 січня 1523 роком (є також згадки 8 квітня 1528 року і 3 квітня 1560 року). 1880 року у містечку проживало 5096 мешканців, 1890 року - 6194, у тому числі 3805 румунів, 1149 німців, 956 українців і 200 поляків, 1930 року - 4242, нині село має понад 4200 осіб. До 2020 року входило до до Новоселицького району.

У 1786 році у Боянах було засновано капеланію, яку спочатку адміністрували душпастирі із парафії св. Архангела Михаїла у Садгорі. Принаймні, із 1833 року аж до середини 70-х років капеланію обслуговував адміністратор (потім - настоятель) о. Йосиф Барвульський. За цей час чисельність вірян в капеланії, яка охоплювала десяток населених пунктів, збільшилась із чотирьох сотень до понад 1300 осіб. Послуговувались звичайним будинком, пристосованим для богослужінь.

60321 Бояни

Бояни існували вже наприкінці XIV століття, проте перша письмова згадка про поселення датується 4 січня 1523 роком (є також згадки 8 квітня 1528 року і 3 квітня 1560 року). 1880 року у містечку проживало 5096 мешканців, 1890 року - 6194, у тому числі 3805 румунів, 1149 німців, 956 українців і 200 поляків, 1930 року - 4242, нині село має понад 4200 осіб. До 2020 року входило до до Новоселицького району.

На старому католицькому кладовищі в Боянах, розташованому неподалік костелу св. Яна Непомуцького, збереглась колишня парафіяльна цвинтарна мурована каплиця. Вперше вона згадується у схематизмі Львівської архідієцезії, складеному на початок 1862 року.

59030 Буденець

Перша згадка про поселення на лівій притоці Малого Серету Будей датується у молдавському літописі 18 жовтня 1435 року. Нині село складається із кількох хуторів, і проживає у ньому понад 1300 селян.

Місцеві римо-католики, чисельність яких раніше не перевищувала півсотні осіб, належали до парафії св. Анни у Сторожинці. Їм доводилось долати з десяток кілометрів до парафіяльного костелу. У 1891 році у Буденці було споруджено муровану філіальну неоготичну каплицю Успіння Пресвятої Діви Марії коштом Марії де Петріні, але там лише один раз на рік, в урочистість Успіння Пресвятої Діви Марії відправлались Святі Меси.

59031 Череш

Село Череш вперше у документі згадується 14 квітня 1785 року, а село Опайцень, яке пізніше стало частиною Череша, - 13 березня 1813 року. 1900 року в Череші-Опайцені разом із фільварками проживало 1358 мешканців, нині - майже 1400 осіб. Село входило до Сторожинецького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Католики латинського обряду Череша-Опайценя спочатку належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі (Красній, Старій Гуті). В середині ХІХ століття їх було близько двох десятків, а 1867 року, коли перейшли до парафії св. Анни у Сторожинці, - півсотні осіб. Від початку ХХ століття до ІІ світової війни чисельність місцевих вірян залишалась приблизно рівною двом сотням.

60310 Чорнівка

Село Чорнівка вперше документально згадується 5 квітня 1412 року. 1930 року тут проживало 2589 мешканців, у тому числі 75 відсотків українців і 7.4 відсотка поляків. Майже кожний десятий житель був римо-католиком, а греко-католиків було 3.4 відсотки. Нині ж село має дві тисячі осіб. Входило до Новоселицького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Католики латинського обряду села Чорнівка належали до парафії св. Архангела Михаїла у розташованій неподалік Садгорі. В середині ХІХ століття їх було навіть менше чотирьох десятків, а наприкінці цього століття їх чисельність вже становила понад дві сотні вірних.

58008 Чернівці,
вул. Бетховена, 4/5,
+380 (372) 55-07-10,
www: rkc.cv.ua,
f.b.: rkc.cv.ua

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

У 1778 році у Чернівцях було споруджено перший костел - дерев'яний. 1786 року цісар Йосиф ІІ під час свого перебування у Чернівцях обрав місце для нової мурованої святині на площі навпроти старої дерев'яної; цього ж року засновано парафію. 29 липня 1814 року новозбудований храм освятили під титулом Воздвиження Святого Хреста. 1886 року пожежа знищила вежу, яку відбудували у попередньому вигляді. У 1909-1910 роках костел розбудували та розширили.

58000 Чернівці,
вул. Шевченка, 2,
+380 50 5931196,
f.b.: serceisusa

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

У Чернівцях 7 червня 1891 року було освячено фундамент майбутнього костелу оо.-єзуїтів за участю архієпископа Северина Моравського. Мурований храм збудували (архітектор Й. Лайснер) на пожертви місцевих парафіян та католиків з Галичини у 1891-1894 роках. 25 листопада 1894 року архієпископ Северин Моравський освятив костел. У 1909-1910 роках святиню розбудували, розширили.

58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

Садгора вважається заснованою 1770 року, 1801 року отримала статус торгового містечка. У 1774р. тут проживала лише сотня мешканців, 1869 року - 6009, 1880 року - 5019, 1910 року - 4600. У 1949р. стала селищем міського типу, була райцентром, а нині є частиною Чернівців.

Після входження у 1774 року Буковини до складу Австрійської імперії понад сотня садгорських римо-католиків послуговувалась каплицею, облаштованою ними у залишеній турками дерев'яній будівлі. Богослужіння для них проводив австрійський військовий капелан.

59002 Чернівці,
вул. Капеланська, 31

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

Проявлену у 90-х роках ХІХст. ініціативу чернівецьких працівників залізниці, які були переважно римо-католиками, спорудження костелу неподалік вокзалу, підтримала Львівська курія, виділивши для цього початкові кошти. 1896 року було створено комітет будівництва храму та розпочався збір коштів на теренах Буковини, проте в результаті не вдалось отримати достатньої для початку спорудження святині суми.