81554 Черляни

Черляни письмово згадуються вже у ХІІІ-XIV століттях, хоча і вважаються заснованими лише 1641 року. 1880 року серед 819 мешканців села було 436 римо-католиків та 327 греко-католиків. Значна частина латинників працювала тут на найбільшій в Галичині паперовій фабриці. Село входило до Городоцького району, а від 2020 року - до Львівського. Нині у Черлянах проживає понад 560 осіб.

Католики латинського обряду Черлян належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку. Від 1862 року у схематизмах Львівської архідієцезії серед філіальних святинь городоцької парафії, в яких здійснювалось богослужіння, згадується цвинтарна мурована каплиця у Черлянах, хоча, починаючи з 1907 року, вона у схематизмах датується 1895 роком (можливо, тоді відбулись її ремонт чи освячення).

80653 Черниця

Перша документальна згадка про село датується 1515 роком, згадується також у 1552 і 1661 роках. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало півтори тисячі мешканців, 1931 року - 2324, перед ІІ світовою війною - дві з половиною тисячі (переважна більшість - українці), нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Бродівського району, а тепер - до Золочівського.

Римо-католики села спочатку належали до капеланії у Пеняках. В середині ХІХ століття їх було приблизно дві з половиною сотні. Проте вже, принаймні, від 1861 року схематизми Львівської архідієцезії подають Черницю у складі домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені.

81641 Черниця

Село Черниця вже існувало, принаймні, у 70-х роках XVI століття. Наприкінці цього та на початку наступного століть тут постав оборонний замок, який проіснував до середини ХVІІІ століття (пізніше його перебудовали на панський маєток). У 80-х роках ХІХ століття село мало вісім сотень мешканців, переважна більшість яких була українцями. Нині у Черниці, яка входила до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського, проживає майже тисяча селян.

Спочатку римо-католики села належали до кармелітської парафії Пресвятої Трійці у Роздолі, але 1907 року увійшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Держеві, яка 1923 року стала самостійною парафією бл. Яна з Дуклі. Чисельність католиків латинського обряду у Черниці була незначною (від сотні до двох сотень), проте у 1911-1912 роках вони спромоглись збудувати у селі філіальний мурований костел.

81435 Чернихів

Згадується Чернихів у документах вперше 1439 року. Нині тут проживає менше півтисячі мешканців.

Спочатку належав до парафії св. Миколая у Лановичах, наприкінці XVII століття - до парафії Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі, а потім - до утвореної 1877 року парафії св. Венделіна у Калинові (Кайзердорфі). Приблизно ж тоді у Чернихові і постав філіальний дерев'яний костел, який збудували 1869 року, а освятили 1879 року.

81480 Чуква

Чуква, яка до XVII століття називалась Котковичі, отримала магдебурзьке право 1415 року. У нижній частині поселення жили переважно поляки, переселені з різних частин (востаннє - у 1920-х роках). Нині проживає тут понад 1500 селян.

Тоді ж, 1415 року тут було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел. 1623 року храм разом зі шпиталем та парафіяльною школою знищили татари. У 1628 році збудували новий дерев'яний храм, до якого у 30-х роках добудували муроване захристіє. 2 вересня 1698 року єпископ Л. Залуський консекрував нову чи відремонтовану стару дерев'яну святиню.

Чишки існували, принаймні, на початку ХІХ століття. Нині тут проживає трохи більше півтисячі селян.

Римсько-католицька громада села належала до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах. У 20-х роках ХХ століття у Чишках було збудовано муровану філіальну каплицю.

Із 40-х років по 1989 рік святиня перебувала закритою. 23 травня 2015 року єпископ Мар'ян Бучек під час відпустових урочистостей освятив грунтовно відремонтований до 95-річчя спорудження місцевий храм.

81144 Чишки,
вул. Шевченка, 116

Поселення у документах відоме, принаймні, від 1364 року, а наступна письмова згадка датується 1449 роком. У 1456 році Чишки були подаровані львівському монастирю францисканців, у власності яких залишались до ХХ століття. Нині у селі проживає майже дві з половиною тисячі мешканців, а належить воно тепер до Львівського району, хоча раніше входило до Пустомитівського.

Парафія та перший дерев'яний костел Усіх Святих постали у Чишках завдяки їх власнику Миколаю Дмитровському 1420 року. Не пізніше 1492 року нові власники села (францисканці) замінили дерев'яний храм, який став непридатним, мурованим та присвятили його св. Леонардові.

82021 Чижки

До ІІ світової війни село Чижки мало назву Чишки (можливо, назву змінили, щоб відрізнити його від ще кількох однойменних сіл) і було відоме документально, принаймні, з XV століття. 1880 року тут проживало майже 1100 мешканців, причому римо- та греко-католиків було майже порівно. Належало до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського. Нині населення Чижок - понад півтисячі селян.

У XV столітті у селі було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел (у 1472-1484 роках згадується місцевий душпастир о. Томаш, а 1488 року - його наступник о. Матей). У 1591 році архієпископ Ян Соліковський консекрував храм у Чижках, збудований кілька років тому коштом Яна Фредра, який також 1589 року відновив та розширив фінансово-майнове забезпечення парафії. Станом на 1641 рік ця святиня вже вважалась старою, а її дзвіниця стояла окремо на цвинтарі.

813?? Чижевичі

Село Чижевичі вперше у джерелах згадується 1427 роком. Населення - лише трохи більше трьох сотень мешканців.

Римсько-католицька спільнота села належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах. Наприкінці 30-х років ХХ століття у центрі Чижевич було збудовано муровану філіальну каплицю.

Із 40-х років по 1989 рік святиня перебувала закритою (там знаходились молочарня та склад хімічних добрив). Повернули костел у доброму стані.

82443 Дашава

Дашава згадується 25 січня 1445 року в книгах галицького суду, а також 1448 року. 1900 року село налічувало 1300 осіб, а 1912 року, коли тут знайшли найбільше в Європі родовище природного газу (з його видобутком пов'язаний розвиток поселення), вже майже удвічі більше. 1952 року село стало селищем міського типу, в якому нині проживає близько 2400 мешканців.

Нечисленна спільнота місцевих римо-католиків, що наприкінці ХІХ століття налічувала менше сотні вірних, належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині, яка нині є частиною Гніздичева. У 1902 році її настоятель о. Ян Тшопінський придбав у Дашаві господарський комплекс разом із земельною ділянкою, і 1904 року в цих господарських будівлях на його запрошення оселились салезіанці. 1906 року до салезіанського корпусу зусиллями о. Тшопінського при допомозі салезіанців було добудовано муровану каплицю, яка мала бути тимчасовою, проте залишилась єдиною діюючою святинею аж до ІІ світової війни.