HUTISKA. Dawny kościół bez wezwania (1912). Lwowski obw., Lwowski r-n

Гутиська

Село Гутиська існувало, принаймні, від початку ХІХ століття, бо вже у ІІ половині цього століття тут проживало від трьох-чотирьох до п'яти з половиною сотень римо-католиків (переважно поляків), чисельність яких у 30-х роках зросла до семи сотень. У квітні 1944 року загін УПА в якості відплатної акції (термін, яким цинічно зловживали українська і польська сторони братовбивчого конфлікту) спалив це село та знищив частину мешканців, решта яких перебралась до інших населених пунктів. Відтоді село не існує.

Римо-католики Гутиськів належали до парафії св. Валентина у Раковці. У 1912 році, коли їх кількість сягнула шести сотень вірних, тут збудували філіальний мурований костел. І хоча у середені 30-х років село мало вже близько семи з половиною сотень католиків латинського обряду, проте богослужіння у костелі відбувалось лише двічі на місяць, а сам храм не був освячений та не отримав титулу (ймовірно, що виникли проблеми із його оснащенням).

ILNIK. Dawna kaplica p.w. Matki Bożej Szkaplerznej (1932 - 1934). Lwowski obw., Samborski r-n

82544 Ільник

У 1431 році король Владислав ІІ Ягайло подарував ці землі угорському графу Івану Волоху та його синам, а поселення вперше у документах згадується 1490 роком. У 1538-1539 роках комісія королеви Бони провела ревізію цих земель та, зокрема, поділила село на Ільник Королівський та Ільник Землянський. Такий поділ зберігався, принаймні, до XIX століття включно. Нині у селі проживає понад півтори тисячі мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці. 1932 року завдяки зусиллям турківського настоятеля о. Ігнатія Кулаковського постав комітет з будівництва в Ільнику власної дерев'яної каплиці. Цього ж року освятили фундамент під її спорудження, а наприкінці 1933 року будівництво каплиці, здійснене за рахунок коштів товариства «Bonus Pastor» та інших, було вже, в основному, завершене. Освячення відбулось 16 липня 1934 року.

IWANO-FRANKOWE (Janów). Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1741 - 1761). Sanktuarium Matki Bożej Królowej Pokoju (2017). Lwowski obw., Jaworowski r-n

81070 Івано-Франкове,
вул. Яворівська, 11,
+380 (3259) 231-77,
f.b.: kosciol.janow.lwowski

У 1611 році Іван Свошовський, який походив з древнього руського роду, перебував на службі короля та залишився православним до кінця життя, отримав королівський дозвіл на заснування міста на землях села Залісся, відомого у документах з 1370 року. Магдебурзьке право Янова було підтверджене у 1634 та 1649 роках. Місто стало осередком староства. Від 1940 року є районним центром, 1945 року було змінено назву на Івано-Франкове. Населення - понад 6400 мешканців.

У 1611 році село Залісся вже мало свій дерев'яний костел, а парафію тут було засновано 8 серпня 1614 року коштом І. Свошовського. У 1648 році дерев'яний храм знищили козаки Б. Хмельницького, 1670 року його відбудували. У 1702 році костел, який складався з мурованої частини та дерев'яного нефу, грунтовно відремонтував о. В. Перович. 1724 року було добудовано передсінок.

JAHIDNIA (Jagonia, Jagunin). Dawna kaplica bez wezwania (1910). Lwowski obw., Lwowski r-n

80421 Ягідня

Село Ягідня, яке раніше називалось Ягоня чи навіть Ягунін, вважається заснованим 1550 року, проте це, швидше за все, стосується лише присілка села Обидів, на якому у 1803-1804 роках місцевий власник Йосиф Мієр оселив німців-католиків із південної Моравії, назвавши утворене таким чином поселення зменшувально-пестливим іменем дочки Ядвіги. 1900 року тут проживало 146 мешканців (140 вже вважали себе поляками, а 6 були українцями), 1921 року - 145 (132 поляків і 13 українців), нині ж - близько двох з половиною сотень осіб. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-(Бузькій/Струмиловій). Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії філіальна мурована каплиця у Ягоні згадується 1910 року, коли чисельність римо-католиків у селі становила майже 170 вірних.

JAMPIL (Prusy). Dawny kościół p.w. św. Bartłomieja (Warfołomija) (1816 - 1822). Lwowski obw., Lwowski r-n

81122 Ямпіль,
вул. Шевченка, 32

За переказами, село Ямпіль (до 1947 року - Пруси) виникло ще у ХІІІ столітті як поселення полонених прусів, з якими вели боротьбу давньоукраїнські (руські) князі Роман та його син Данило. Проте як окреме село воно постало лише 1433 року, відокремившись від Сорок, хоча у документах згадується ще 1399 року. Населення - понад 2200 мешканців.

Приблизно у 30-ті роки XVст. тут було засновано римсько-католицьку парафію. Відомо, що 1600 року у Прусах був невеликий костел Пресвятої Трійці (ймовірно, дерев'яний), котрий 1620 року знищили татари. У 1710 році завдяки зусиллям о. Станіслава Добжеловського збудували дерев'яний храм з трьома вівтарями, а 1762 року приступили до спорудження нової дерев'яної святині, яке завершили наступного року. У 1766 році тут було встановлено три нові головні вівтарі (у головному знаходились образи Матері Божої і св. Варфоломія). Проте вже станом на 1801 рік цей храм вважався близьким до руїни, а з 1812 року богослужіння перенесли до греко-католицької церкви у Пикуловичах.

JAMPIL (Prusy). Kaplica na cmentarzu (180? - 181?). Lwowski obw., Lwowski r-n

81122 Ямпіль

За переказами, село Ямпіль (до 1947 року - Пруси) виникло ще у ХІІІ столітті як поселення полонених прусів, з якими вели боротьбу давньоукраїнські (руські) князі Роман та його син Данило. Проте як окреме село воно постало лише 1433 року, відокремившись від Сорок, хоча у документах згадується ще 1399 року. Населення - понад 2200 мешканців.

Останній костел св. Варфоломія у селі збудували у 1816-1822 роках, проте ще раніше, на початку цього століття львівським будівничим Йосифом Семлером була споруджена коштом місцевих власників Зузанни і Яна Стжембошів та костельного фонду, а також завдяки внескам окремих вірян цвинтарна необарокова каплиця в якості родинної усипальниці. Проте пізніше рештки Стжембошів перенесли в інше місце, а в каплиці знайшли спочинок померлі прусівські священики оо. Ковальський, Фелікс Томашевський, Вінцентій Бонковський і Ян Скужака.

JAŚNISZCZE. Dawna kaplica bez wezwania (1904). Lwowski obw., Złoczowski r-n

80696 Яснище

Вперше село згадується у документах середини XVI століття. 23 серпня 1838 року тут народилась Колумба Білецька, майбутня засновниця згромадження Сестер св. Домініка, беатифікаційний процес якої розпочали 1988 року (2004 року видано декрет про героїчність її життя та чеснот). Переважну більшість населення Яснищ складали українці, поляків було близько чверті. Нині тут проживає дві сотні селян. Село входило до Бродівського району, а тепер - до Золочівського.

Римо-католики села належали до домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені. Коли їх кількість перевищила півтори сотні, у Яснищах 1904 року коштом родини місцевих власників Мйончинських поруч із цвинтарем було споруджено та освячено філіальну муровану каплицю. Пізніше чисельність вірян у селі досягла двох сотень осіб.