ŁANOWICE. Kościół p.w. św. Mikołaja (1989 - 1993). Sanktuarium Matki Boskiej Salatyńskiej (2009). Lwowski obw., Samborski r-n

81452 Лановичі,
+380 (3236) 447-26,
www: lanowice.saletyni.org,
f.b.: Lanovichi.Lvivska.Oblast.Ukraine

Село Лановичі (раніше - Луновичі) відоме від 1369 року, згадується також у 1424 та 1445 роках. Нині його населяє понад шість сотень мешканців, переважна більшість яких вважає своєю рідною мовою польську.

У 1462 році тут заснували парафію та спорудили перший дерев'яний костел коштом П. Одровонжа. 1591 року архієпископ Ян Соліковський консекрував другий дерев'яний храм, збудований на кошти М. Лички. У 1727 році було споруджено третю дерев'яну святиню коштом Д. Коссаковського, яку 1753 року консекрував єпископ Вацлав Сераковський. 1817 року збудовали та освятили четвертий дерев'яний храм (фундатор - І. Конарський).

ŁOMNA. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1883 - 1895). Lwowski obw., Samborski r-n

82511 Лімна

Поселення Лімна (Ломна) засноване 1519 року. Нині його населяє близько 1200 мешканців.

Від 1743 року римо- католиками села опікувались оо.- єзуїти з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці. У 1883 році було частково споруджено коштом родини власників села, яка збудувала тут фабрику целюлози, комплекс споруд з каплицею посередині, який призначався для робітниць фабрики (школа та лікарня). Проте завершити цю справу вони не змогли. Незавершений комплекс згодом було подаровано Варшавському архієпископу Зигмунту Щенсному Фелінському, котрий саме тоді шукав у цих краях місце для монастиря заснованого ним згромадження Сестер Францисканок Родини Марії. Після завершення будівельних робіт каплицю освятив 19 жовтня 1895 року настоятель турківської парафії о. Ян Мікусь (вже після смерті архієпископа- фундатора).

ŁOPATYN. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1772). Lwowski obw., Czerwonogradski r-n

80261 Лопатин,
вул. Чорновола, 3/10

Поселення Лопатин вперше згадується у джерелах 1366 роком. Із 1939 року по 30 грудня 1962 року був районним центром. Із 1956 року - селище міського типу з населенням понад 3300 мешканців.

У 1414 році у Лопатині було споруджено дерев'яний костел та засновано парафію за кошти мазовецького князя Земовіта. 19 травня 1423 року парафія отримала у володіння село Батиїв (Грушки) та право збирати десятину з населення.

У 1772 році тут збудовали сучасний мурований храм у стилі бароко коштом А. Хлоневського за проектом Б. Меретина, який було оздоблено фресками С. Строїнського. 1828 року костел консекрували, а в 1936 році відновили розпис С. Строїнського.

MACHLINIEC. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1860 - 1862). Lwowski obw., Stryjski r-n

81774 Махлинець

Поселення Махлинець, посередині якого тече річка Махлінка, заснувала 1823 року родина Добжанських (власники дашавських маєтків) на належній їм землі для переселенців-німців із Чехії (Богемії). 1900 року тут проживало 537 мешканців, з них 518 вважали себе німцями, а решта - поляками та українцями. У 20-х - 30-х роках ця ситуація суттєво не змінилась. 1940 року радянська влада за угодою з нацистською Німеччиною німців виселила до окупованої Польщі. Нині у Махлинцях лише трохи більше сотні селян. Входило село до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Німці-переселенці були римо-католиками і спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині, яка нині є частиною Гніздичева, проте вони не знали польської мови, якою там послуговувались, тому добивались створення у селі окремого душпастирського осередку. 28 вересня 1838 року світська влада затвердила проект невеликої дерев'яної каплиці авторства В. Клафса, а 1842 року новоспоруджений храм освятив о. Себастіан Іванський.

MAGIERÓW. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (184?). Lwowski obw., Lwowski r-n

80327 Магерів,
вул. Л. Мартовича, 2

Магерів відомий з кінця XIV століття, 20 січня 1591 року з ініціативи його власника Яна Магери отримав магдебурзьке право (і, вочевидь, назву), а 1595 року коштом його наступного власника Андрія Белжецького тут було засновано парафію. У радянські часи містечко до 1959 року було районим центром. Проживає у Магерові близько двох тисяч мешканців.

Мурований костел тут збудували ще у XVII столітті. Сучасний мурований храм було споруджено 1843 року (за іншими даними - перебудовано попередній) та освячено у 1845 році. 1914 року святиню суттєво пошкодили під час війни, Меси відправляли у цвинтарній каплиці. 1935 року костел відновили та заново освятили.

MAGIERÓW. Kaplica p.w. Trójcy Przenajświętszej (188?). Lwowski obw., Lwowski r-n

80327 Магерів

Магерів відомий з кінця XIV століття, 20 січня 1591 року з ініціативи його власника Яна Магери отримав магдебурзьке право (і, вочевидь, назву), а 1595 року коштом його наступного власника Андрія Белжецького тут було засновано парафію. У радянські часи містечко до 1959 року було районим центром. Проживає у Магерові близько двох тисяч мешканців.

Мурована цвинтарна каплиця у Магерові збудована коштом чергових місцевих власників Комарницьких не пізніше 80-х років XIX століття. Після суттєвого пошкодження парафіяльного мурованого костелу Пресвятої Трійці у ній відправляли Меси до 1935 року, коли храм відновили та заново освятили.

MAJDAN. Dawny kościół bez wezwania (1938 - 1939). Lwowski obw., Drohobycki r-n

82195 Майдан

Поселення Майдан, яке також називали Майданом Залізним, бо у селі з 1814 року працювала одна з найдавніших у Східній Галичині плавильня металу, вважається заснованим 1453 року. Тут оселились поселенці- німці, які, зокрема, і працювали у ливарні. У період між двома світовими війнами у селі проживала також чисельна польська громада. Нині кількість мешканців у Майдані нараховує заледве три з половиною сотні.

У 1861 році у Майдані для німецьких католиків латинського обряду збудували скромну дерев'яну каплицю св. Архангела Михаїла, яка спочатку належала до парафіяльної експозитури у Підбужі, а потім - у Східниці. 1938 року розпочалось спорудження мурованого костелу коштом місцевої фірми 'Годуля', яка також подарувала для цього земельну ділянку, за проектом Юзефа Голомба з Катовіц, котрий керував цим будівництвом. Проте до ІІсв. війни храм так і не було оснащено та освячено.