82122 Новошичі
Новошичі вважаються заснованими 1300 року. За переказами, село на березі річки Бистриці називалось Сичі, проте його часто заливала річка, тому воно 'переїхало' вище на пагорби та отримало назву Нові Сичі, яка переінакшилась на Новошичі. Проте перша письмова згадка про Новошичі датується лише 1377 роком. Нині у селі проживає понад 1100 мешканців.
У 1880 році кількість римо-католиків У Новошичах становила лише трохи більше сотні, і належали вони до парафії св. Миколая у Дублянах. Хоча у 20-х роках наступного століття їх чисельність суттєво не зросла, проте восени 1925 року вони завершили будівництво власного мурованого костелу за проектом львівського архітектора Владислава Дердацького. 12 січня наступного року храм було освячено під титулом св. Казимира.
80465 Новий Яричів,
вул. Незалежності, 16,
+380 (3264) 234-33,
f.b.: 100013320857131
Місто Новий Яричів було закладене у 1563 році на землях поселення Яричів, відомого у документах з 1370 року. Пізніше Яричів назвали Старим Яричевом. Із 1940 року - селище міського типу, проживає майже три тисячі мешканців.
Ще до заснування міста тут постала парафія 5 квітня 1431 року коштом Пачка, а костел було споруджено ще раніше і мав титул Всіх Святих. У I половині XVIII століття храм у Новому Яричеві складався з мурованого пресбітерію та дерев'яного нефу. 1855 року костел було консекровано після ремоту. У 1875-1876 роках святиню повністю перебудували у стилі неокласицизму після пожежі 1872 року. 1896 року її консекрував єпископ Йосиф Вебер.
80435 Новий Став
Новий Став вважається заснованим 1550 року, а перша документальна згадка про нього датується 1564 роком, згадується також у 1578 році. Село було у складі Кам'янко-Бузького району та 2020 року перейшло до Львівського. Нині тут проживає понад шість сотень мешканців.
Католики латинського обряду Нового Ставу спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-(Струміловій/Бузькій). Село, принаймні, у 30-х - 40-х роках XVIII століття було власністю Собіщанських. Саме вони у цей час розмістили у своїй приватній каплиці подарований їм 1734 року привезений ще близько 1700 року із Риму образ Христа Розіп'ятого, який декретом архієпископа Миколая Вижицького від 10 липня 1747 року було визнано чудотворним і 14 серпня цього ж року урочисто перенесено до головного вівтаря костелу у Новому Милятині.
80055 Низи
Село Низи до 1951 року називалось Прусинів. У 1939 році тут проживало понад 2 тисячі мешканців, у тому числі 185 римо-католиків (180 українців та 5 поляків). А нинішнє населення - понад шість з половиною сотень осіб.
Римсько-католицька громада села належала до заснованої у XIV столітті домініканської парафії св. Миколая у Белзі. У другій половині XIX століття кількість католиків латинського обряду становила півтори сотні, а 1905 році за чисельності спільноти вірян близько двох сотень тут спорудили невелику муровану філіальну святиню.
81142 Нижня Білка
Село Нижня Білка, яке до 1946 року називалось Білка Королівська, відоме у джерелах від 21 листопада 1405 року. 1939 року тут проживало 1160 мешканців, 97 відсотків яких були поляками. 1945 року поляків перевезли до Польщі, а звідти поселили українців. Сьогодні чисельність населення - близько півтисячі селян. Село входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.
Спочатку місцеві римо-католики також, як і в Білці Шляхетській, належали до парафії св. Миколая у Вижнянах, але після створення 1441 року парафії св. Войтеха у Білці Шляхетській, увійшли до неї та вже постійно перебували у її складі. І лише 1912 року у Білці Королівській завдяки зусиллям настоятеля о. Адама Хентшеля постала філіальна мурована святиня з єдиним вівтарем, в якому містився образ Матері Божої Неустанної Допомоги.
81115 Оброшине
Вперше Оброшине згадується 1431 року як королівська власність. У 1465р. село придбав архієпископ Григорій із Санока. Від того часу і до 1939 року воно належало львівським архієпископам. За архієпископа Яна Скарбека тут розпочали спорудження палацу, який став однією із трьох митрополичих резеденцій (ще дві були у Дунаєві та Кукільниках), а завершили вже за архієпископа Миколая Вижицького. Нині у палаці знаходиться Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних областей України, а в селі проживає понад 4 тисячі мешканців.
У палаці була каплиця, саме у ній 15 лютого 1778 року відбулась консекрація архієпископа Фердинанда Кіцького. Проте 1788 року своїм коштом він розпочав в Оброшиному будівництво костелу, який урочисто освятив у жовтні 1791 року. А 1793 року заснував тут парафію. Цей храм і став усипальницею двох архієпископів з родини Кіцьких - Фердинанда та Каетана.
80421 Обидів
Обидів відомий, принаймні, від 1595 року, згадується також у 1650 році. Більшість його населення становили польські переселенці. За інформацією видання 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego', 1880 року тут разом із присілком Збронці проживало 460 мешканців, нині ж - близько 230 осіб. У цьому селі 7 жовтня 1889 року народився і жив майбутній Слуга Божий о. Венантій (Йосиф) Катажинець OFM Conv. Входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року є частиною Львівського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-(Бузькій/Струмиловій). 1882 року, коли вперше у схематизмах Львівської архідієцезії подано місцеву дерев'яну каплицю, Обидів мав майже 570 вірян, а присілок Збронці - ще 71, що, на жаль, істотно суперечить поданим вище даним щодо загальної чисельності населення села.