90200 Берегово,
вул. Перені, 5а

Місто Лампертаза (Lamperthaza) було засноване 1063 року принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І. 1247 році для відбудови міста після руйнування військами хана Батия король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії. У 1271 року місто стало центром комітату Берег, у 1342 році отримало статус вільного королівського міста, а 1396 року Березький комітат з центром у Лампертсасі був подарований подільському князеві Феодору Корятовичу. 1504-го вперше з'являється назва Берегсас (Beregszasz). 1946 року отримало статус міста та центру округи, від 1953 року - районний центр. Населення нині - майже 24 тисячі мешканців.

Село Чопівка (Чепівка) приєднали до Берегова 1958 року, а в історичних документах воно називалось як Ордов (1332р.), Ордо (1347р.), Заазордо (1480р.) та Ардо (1550р.). Ця назва походить від угорського слова «ердо» - ліс (місцеві мешканці століттями працювали в наколишніх королівських лісах). У XIXст. поселення спочатку мало назву Берегсасвейг, проте 1887 року вже фігурує в документах як Вейгардо, а з 1913 року - Берегардо.

90645 Богдан

W latach 1770-1777 przenieśli się tu mieszkańcy Rachowa i sąsiednich miejscowości. Na przełomie XIX-XX wieków Bogdan słynął już jako „duża wieś” (prawie miasteczko). Do 1992 roku był miasteczkiem, obecnie - wieś, licząca ponad 4 tysiące mieszkańców.

W 1927 roku we wsi wydzielono kawałek ziemi dla cmentarza katolickiego, a w 1929 roku na terenie cmentarza zbudowano kaplicę - dzwonnicę. W latach okupacji węgierskiej (1939-1944) planowano na terenach Bogdana zbudować świątynię katolicką, ale wojna nie dała się ziścić tym zamiarom.

W 1864 roku staraniami o. Jana Brany rozpoczęto budowę świątyni greko-katolickiej, w tym że roku w święto Narodzenia N.M.P. odbyło się poświęcenie fundamentu świątyni. Budowę zakończono w 1867 roku, a konsekrowano cerkiew prawdopodobnie w 1869 roku.

90556 Буштино,
вул. Б. Хмельницького, 77

Поселення Буштино (до 1995 року - Буштина, угорською - Bustyaháza) було засноване в середині XIV століття (називають 1357 та 1369 роки). З 1957 року - селище міського типу, населення якого нині становить вісім з половиною тисяч мешканців.

У 1895 році у Буштині спорудили сучасний мурований костел за кошти лісництва, а внутрішнє оснащення святині профінансував Леопольд Золан, він же і був фундатором створення місцевої парафії. У 1958-1989 роках храм перебував закритим. Повернений та сильно пошкоджений костел відремонтували 1989 року у якості філіального, а у 1996 році святиню піднесли до рангу парафіяльної. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

89444 Холмець,
вул. Петефі Шандора, 25

Поселення Холмець (Холмці, Helmech, Putka-Helmecz, Korláthelmec) відоме у документах з 1298 року. Нині проживає тут близько 9 сотень селян.

Вважається, що станом на 1286 рік у Холмці вже був костел, який мав титул Всіх Святих. Проте його перейняли протестанти, які наприкінці XVIII - на початку XIX століть його знесли, спорудивши собі новий храм. Нова римсько- католицька святиня постала, ймовірно, з відродженням парафії на початку 40-х років XIX століття. Проте цей костел 1960 року закрила радянська влада, а 1986 року його було розібрано. Новий храм збудували у 1989-1994 роках на фундаменті старого костелу завдяки фінансовій допомозі уродженця Холмця Яноша Матьі, котрий проживає в США.

89422 Холмок,
вул. Кругла, 45

Поселення згадується 1288 року як Hunky, 1358 року - Homuk, 1366 року - Humuk і 1427 року як Homok. Тут проживало 1830 року 368 мешканців, 1851 року - 423, 1880 року - 420, 1910 року - 541, 1940 року - 630 осіб, з яких 290 були римо- і 141 греко-католиками, нині - понад 1100 осіб. У радянські часи село отримало назву Холмок. До ІІ світової війни тут переважало угорське населення, нині - українське.

Сучасний костел Різдва св. Йоана Хрестителя в Холмку (принаймні, його частина) постав у першій половині XV століття. Потім він неодноразово відновлювався після пожеж та військових руйнувань. Зокрема, теперішню вежу до храму добудували 1841 року, а до 1848 року він взагалі використовувався як родинна каплиця місцевих власників.

90400 Хуст,
вул. 24 Жовтня, 45,
+380 (3142) 249-91,
f.b.: 419847565064577

Будівництво Хустського замку розпочалось 1090 року, а завершилось у 1191 році. Так виникло місто Хуст, яке у XIX столітті було центром повіту Марамороського комітату. 21.01.1919р. у Хусті Всенародний Конгрес угорських русинів утворив Центральну Народну Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10.11.1938р. Хуст став столицею автономної Карпато-української держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду. Тут також 15.03.1939р. зібрався Сойм Карпатської України. Нині є районним центром та (з 1998 року) містом обласного підпорядкування з населенням понад 28 тисяч мешканців.

Перша письмова згадка про місцеву парафію датується XIV століттям, проте вона, ймовірно, була заснована раніше. А під час реформації католики втратили костел та парафію, яку відновили лише 1765 року. Старий храм не вдалось повернути.

90400 Хуст

Будівництво Хустського замку розпочалось 1090 року, а завершилось у 1191 році. Так виникло місто Хуст, яке у XIX столітті було центром повіту Марамороського комітату. 21.01.1919р. у Хусті Всенародний Конгрес угорських русинів утворив Центральну Народну Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10.11.1938р. Хуст став столицею автономної Карпато-української держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду. Тут також 15.03.1939р. зібрався Сойм Карпатської України. Нині є районним центром та (з 1998 року) містом обласного підпорядкування з населенням понад 28 тисяч мешканців.

Каплицю Успіння Пресвятої Марії на цвинтарі, заснованому у Хусті приблизно в 1860-1865 роках, збудували 1877 року, а в 1945 році її відібрали і повернули вірним тільки через 49 років.