CZASŁOWCE. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (135?). Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

894?? Часлівці,
вул. С. Лайоша, 30,
+380 (3122) 706-27

Село Часлівці ('Chaslouch', 'Chazloch') в письмових джерелах згадується з XIV століття.

Готичний мурований костел у Часлівцях, споруджений на початку XIV століття, 1549 року потрапив до реформаторів. Місцевими католиками опікувались оо.-пауліни Горян, а потім - парох Малих Ратовців. Станом на 1774 рік храм був сильно зруйнований, не мав даху. 1795 року за розпорядженням Егерського єпископа Кароля Естергазі було завершено ремонт святині. У 1797 році збудували вежу. 1841 року було відновлено парафію.

CZEPA. Kaplica p.w. św. Antoniego Padewskiego (1996 - 200?). Zakarpacki obw., Beregiwski r-n

90361 Чепа,
вул. Фогороші, 14,
f.b.: 148017739120234

Поселення вперше згадується 1320 року як Телук, проте з 1393 року вже називається Чепе. Нині тут проживає майже дві тисячі мешканців, дві третини яких вважають себе угорцями, а третина -українцями.

Місцевий готичний костел збудували 1480 року (за деякими даними - у ХІІІ столітті), але 1697 року його перейняли реформати, котрі послуговуються ним досі. Храм кілька разів перебудовувся та реставрувався, у тому числі і після падіння комуністичного режиму.

CZETFAŁWA (Czetowo). Kościół p.w. Zesłania Ducha Świętego (1998 - 2001). Zakarpacki obw., Beregiwski r-n

90262 Четфалва,
вул. Петефі, 59

We wsi Czetfałwa (w czasach sowieckich - Czetowo) mieszkają (сім з половиною сотень) przeważnie Węgrzy. Po raz pierwszy wspominana w dokumentach w 1341r., chociaż przyjęte jest, że założono ją w 1260 roku.

W XV wieku we wsi zbudowano murowany kościół, który w XVII w. przejęli kalwiniści reformowani, posługujący się nim dotychczas.

W 1996 roku dzięki inicjatywie Oksany Cylo została zarejestrowana wspólnota i władze lokalne dały jej działkę pod budowę świątyni. Sprzyjał budowie franciszkanin o. Tychomyr Popp. Organizował on wyjazd architektów z Wynohradowa Anatola Herasymiuka i Sergija Rubana do węgierskiej wsi, żeby obejrzeli oryginalną drewnianą świątynię, co miało być inspiracją do projektu w Czetfałwie.

CZOP. Kościół p.w. św. Anny. Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

89500 Чоп,
вул. Головна, 35

Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. З побудовою в 1872 році залізничної станції Чоп став важливим транспортним вузлом. 1957 року його віднесли до розряду міст, а 2003 року надали статус міста обласного підпорядкування. Проживає у ньому нині майже дев'ять тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Михаїла у Малих Ратівцях, богослужіння проходили у капличці, розташованій у школі. Перший філіальний костел у Чопі збудували 1507 року у басейні розливу річки Тиси, а сучасний мурований храм було споруджено 1903 року (вартість його будівництва склала 3400 крон). Наприкінці ІІ світової війни відступаючі німці замінували костел, проте в останню хвилину угорський солдат перерізав запальні шнури.

CZORNOTYSÓW. Kościół p.w. św. Rozalii (1262). Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

90363 Чорнотисів,
вул. Головна, 76,
f.b.: 140839459861263

Чорнотисів (до 1946 року - Чорний Ардів) вперше згадується 1262 роком. Проживає у ньому нині - понад 2200 мешканців, лише третина яких вважає рідною угорську мову.

У XIII столітті у Чорному Ардові було зведено святилище сучасного мурованого костелу, а в XV столітті споруджено готичний неф та вежу. У XVI столітті храм перейняли протестанти, повернули його лише 1754 року завдяки барону Зигмунду Переньі.

У середині XIX століття Сату-Марський єпископ Мігаль Гааш встановив тимчасовий дах на святині, яка перебувала у дуже поганому технічному стані. 1913 року замість обваленого склепіння нефу костелу зведено нове, прикрашене чеським склом. До 1909 року стіни храму прикрашали цінні фрески XV століття. Фрески північної стіни нефу були розкриті та реставровані Ференцом Шпрінґером.

DIŁOWE. Kościół p.w. św. Ojca Pio (2011 - 2013). Zakarpacki obw., Rachowski r-n

90625 Ділове

Село Ділове утворене після 1946 року об'єднанням сіл Трибушани (Trebusán, з 1898р. - Terebesfejérpatak), яке вперше згадується у документах у XVI столітті, і Білий Потік. Нині проживає у ньому близько трьох з половиною тисяч мешканців.

У 1947 році радянська влада віддала православним у Діловому храм католиків латинського та візантійського обряду (ймовірно, це нинішня дерев'яна церква свв. Петра і Павла 1860 року), які його так і не повернули. Тому римо-католики з 90-х років минулого століття послуговувались адаптованою каплицею. На початку 2011 року визріла необхідність спорудження нового костелу, освячення фундаменту якого відбулося 5 вересня цього ж року.

DOWGE. Kościół p.w. Zesłania Ducha Świętego (1994 - 1999). Zakarpacki obw., Chustski r-n

90154 Довге,
вул. Л.Українки, 13,
+380 (3144) 713-74

В період з 1383 до 1404 років село згадується в письмових джерелах як Госсумезо, що в перекладі означає «довге поле». З 1404 року вживається назва Долга, а у 1463 році зустрічається назва Naghdolha або Nagh Dolha. 1971 року Довге отримало статус селища міського типу. Нині у ньому живе майже 6800 мешканців, існує невелика словацька громада, яка і складає основу римсько-католицької спільноти.

У 1911 році у Довгому було споруджено нову греко-католицьку церкву, в якій, крім греко-католиків, молилися й римо-католики. Місцеву римсько-католицьку громаду було зареєстровано 1920 року, яка 1942 року спорудила невеликий мурований костел. Богослужіння проводилися латиною, Святу Месу супроводжували співи угорською або словацькою мовами. Біля святині стояв парафіяльний будинок, де проживав священник. 1949 року радянська влада закрила обидва католицьких храми, священників забрали в концтабори.