ONOKOWCE. Kościół p.w. Nawiedzenia Najświętszej Maryi Panny (1761). Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

89412 Оноківці,
вул. Головна, 3,
f.b.: rkcparafija.onokivci.7

Село засноване вихідцями з Доманинець (нині мікрорайон Ужгорода) у XIV столітті. В письмових джерелах згадується під назвами 'Feslewdamanua', 'Feslewdamanya', 'Felso domonya' (вперше - 1412 року). На початку ХVIII століття на запрошення графа Шенборна тут поселилися словаки. Нині у селі проживає понад 2100 мешканців.

У 1727 році в Оноківцях було утворено велику парафію, що включала території Великого Березного та Тур'їх-Ремет (ймовірно, що первісний костел було збудовано у XVII столітті, якщо не раніше). У 1761 року спорудили коштом Андрія Русковці сучасний мурований храм замість старого дерев'яного. 19 травня 1761 року відбулось освячення костелу.

OROSIJEWO. Kościół p.w. św. Anny (1810). Zakarpacki obw., Beregiwski r-n

90263 Оросієво,
вул. Головна, 106

Вперше у документах Оросієво (Врузі, Шарошоросі) згадується 1114 та 1260 роками. Нині у селі проживає майже дев'ять сотень мешканців, переважна більшість яких назвали угорську мову рідною.

Перший храм було споруджено наприкінці XIV - на початку XV століть, але 1530 року він перейшов до реформатів.

Наприкінці XVIII століття римсько-католицька громада в Оросієвому відродилась як філія парафії св. Ілони у Вилоку. У 1810 році було збудовано коштом парафіян новий невеличкий мурований костел в стилі класицизму та засновану місцеву парафію. А в 1837-1840 роках храм перебудували та розширили на єпископську пожертву.

PAŁAD-KOMAROWCE. Kościół p.w. św. Józefa (2018 - 2023). Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

89431 Паладь-Комарівці

Сучасне село Паладь-Комарівці утворене 1943 року шляхом об'єднання двох сіл Паладь і Комарівці, кожне з яких відоме у джерелах, принаймні, від XIV століття (і навіть раніше). Нині тут проживає понад вісім сотень мешканців, більшість яких є етнічними угорцями переважно реформатської віри.

За інформацією, яка потребує підтвердження, перший (мурований) костел у Паладі постав у XIII столітті, парафію заснували у XIV столітті, а в XV столітті вона мала титул св. Михаїла. У XVI столітті чи пізніше парафія перейшла до протестантів реформатської віри, які у XVIII столітті повністю перебудували костел, залишивши від нього лише фундамент, крипту та, можливо, частину стін. І нині він є реформатською церквою.

PAWSZYNO. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego (1901). Zakarpacki obw., Mukaczewski r-n

89627 Павшино,
вул. Л. Українки, 65,
+380 (3131) 441-57

Найменування села Павшино (Паушінґ) відоме приблизно з 1750 року, а раніше це поселення називалось Posahaza. Його населяли переважно німці-колоністи, яких сюди заселили у XVIII столітті місцеві земельні власники німецької династії Шенборнів. 1995 року до назви Павшин додали одну букву. Нині тут проживає понад вісім сотень мешканців.

Наприкінці XVII - на початку XVIIІ століть тут збудували дерев'яний костел для німецьких поселенців, який простояв дві сотні років. У 1901 році у Павшині було споруджено сучасний мурований храм коштом парафіян замість знесеного дерев'яного.

PAWSZYNO. Kaplica zakonna józefitek de Sen-Mark (200?). Zakarpacki obw., Mukaczewski r-n

89627 Павшино,
вул. Шевченка, 9
+380 (3131) 665-49,
f.b.: sjsmukraine

Найменування села Павшино (Паушінґ) відоме приблизно з 1750 року, а раніше це поселення називалось Posahaza. Його населяли переважно німці-колоністи, яких сюди заселили у XVIII столітті місцеві земельні власники німецької династії Шенборнів. 1995 року до назви Павшин додали одну букву. Нині тут проживає понад вісім сотень мешканців.

У 2004 році с. Ліджі Паяппілі із згромадження Сестер св. Йосифа де Сен-Марк, заснованого у Франції 1845 року священником П’єром-Полем Бланком, приїхала у Павшино та поселилась у парафіянки. З часом до с. Ліджі приєднались інші черниці цього згромадження.

PERECZYN. Kościół p.w. św. Augustyna (1905 - 1906). Zakarpacki obw., Mukaczewski r-n

89200 Перечин,
вул. Жовтнева, 44,
+380 (3145) 229-83,
www: rkc-perechin.ucoz.ua

Перечин у джерелах вперше згадується 1399 року, на початку XX століття був центром округу. 4 березня 2004 року отримав статус міста, є районним центром з населенням понад 6600 мешканців.

У 1902 році у Перечині була створена місцева римсько-католицька спільнота, яка послуговалась греко-католицьким храмом св. Миколая. 1905 року італієць Гайотто Франческо придбав у родини Зіма Ференца земельну ділянку під будівництво костела, а кошти на спорудження пожертвували місцевий хімічний завод фірми «Бантлін» та парафіяни. Мурували святиню італійці Комінотто Санто із синами, Меніс Яків, Гайотто Ф., а двері, вікна, лави та вівтарі було виготовлено у столярній майстерні Гоєра Олександра. Сучасний мурований костел у стилі еклектики збудували 1906 року та освятили у день св. Августина.

PIDPOLOZZIA. Kaplica p.w. św. Marii Magdaleny (2017 - 2018). Zakarpacki obw., Mukaczewski r-n

89121 Підполоззя

Перша документальна згадка про поселення Пудполок датується 1430 роком, а 1619 року разом із цим селом згадується також присілок Романок, які 1888 року об’єднали, утворивши село Підполоззя. Нині тут проживає майже вісім сотень мешканців.

У 70-х роках XIX століття частину села під назвою Полище почали заселяти німецькі переселенці, котрі у 80-х роках спорудили тут дуже маленьку дерев'яну каплицю коштом власників пилорами Ройзмана та Вука. Проте для місцевої спільноти вірян вона стала надто малою. Тому тут (ймовірно, на початку 2017 року) розпочали будівництво невеликого мурованого костелу. Принаймні, у грудні цього ж року, на Різдво там вже було відправлено першу Святу Месу.