MUKACZEWO - Pałanok. Kościół p.w. Serca Jezusowego (1912). Zakarpacki obw., Mukaczewski r-n

89600 Мукачево,
пл. Церковна, 1

Mukaczewo istniało już w IXw. jako miasto białych Chorwatów. W kronice Anonima „Dzieje Węgrów” opisano, jak wódz Węgrów Almosz (Arpad) w 896r. przeszedł przez Karpaty i zdobył Mukaczewo, w którym 40 dni świętował zwycięstwo. Miasto także jest wspominane w latach 1263, 1339 i 1352. W 1376r. królowa Węgier i Polski Elżbieta nadała miastu przywilej i pozwolenie na posiadanie własnej pieczęci z podobizną św. Marcina. W 1445r. miasto otrzymało prawo magdeburskie. Obecnie jest centrum rejonu з населенням понад 85 тисяч мешканців.

У 1840 році поблизу Мукачівського замку (район Паланок) було перебудовано каплицю, яка вперше згадується 1672 року. Душпастирство здійснювали військові та тюремні священики. З 1879 року духовним життям спільноти став опікуватися мукачівський парох. Проте навіть перебудована каплиця ледве вміщувала сотню вірних, тому виникла необхідність у спорудженні нового храму.

MUKACZEWO - Pidgorod. Kościół p.w. Imieniu Najświętszej Maryi Panny (1875). Zakarpacki obw., Mukaczewski r-n

896?? Мукачево,
вул. Комарова 1

Mukaczewo istniało już w IXw. jako miasto białych Chorwatów. W kronice Anonima „Dzieje Węgrów” opisano, jak wódz Węgrów Almosz (Arpad) w 896r. przeszedł przez Karpaty i zdobył Mukaczewo, w którym 40 dni świętował zwycięstwo. Miasto także jest wspominane w latach 1263, 1339 i 1352. W 1376r. królowa Węgier i Polski Elżbieta nadała miastu przywilej i pozwolenie na posiadanie własnej pieczęci z podobizną św. Marcina. W 1445r. miasto otrzymało prawo magdeburskie. Obecnie jest centrum rejonu з населенням понад 85 тисяч мешканців.

Село Підгород відоме з 1711 року. Тут серед русинів-українців були поселені хорватські та німецькі солдати, охоронці Мукачівського замку. Зокрема, 1930 року у селі проживало 1113 жителів, з них 626 русинів, а за конфесійним складом було 448 римо-католиків. Після закінчення ІІ св. війни територія Мукачева збільшилася одразу на п’ять навколишніх сіл, у тому числі і Підгород. Нині окрім українців, які складають переважну більшість населення цього мікрорайону, тут проживає значна кількість німецьких та кілька німецько-угорських родин.

MUKACZEWO - Borok-Tełek. Kościół p.w. św. Franciszka (2014). Zakarpacki obw., Mukaczewski r-n

8960? Мукачево,
вул. Гагаріна, 5

Mukaczewo istniało już w IXw. jako miasto białych Chorwatów. W kronice Anonima „Dzieje Węgrów” opisano, jak wódz Węgrów Almosz (Arpad) w 896r. przeszedł przez Karpaty i zdobył Mukaczewo, w którym 40 dni świętował zwycięstwo. Miasto także jest wspominane w latach 1263, 1339 i 1352. W 1376r. królowa Węgier i Polski Elżbieta nadała miastu przywilej i pozwolenie na posiadanie własnej pieczęci z podobizną św. Marcina. W 1445r. miasto otrzymało prawo magdeburskie. Obecnie jest centrum rejonu з населенням понад 85 тисяч мешканців.

Budowa nowego murowanego kościoła w mukaczewskiej dzielnicy Borok-Telep zakończyła się w 2014 roku. Wśród miejscowych wiernych są Ukraińcy, Węgrzy i Romowie. W dniu 25 marca 2014r. kościół poświęcił biskup Antal Majnek OFM, а 4 жовтня цього ж року владика Антал храм консекрував.

MUŻIJEWO. Kościół p.w. św. Jana Chrzciciela (1998 - 2001). Zakarpacki obw., Beregiwski r-n

90260 Мужієво,
вул. Леніна, 164

Pierwsze pisemne wspomnienie o Mużijewo datowane 1114 rokiem. Нині чисельність його населення становить 2 тисячі мешканців.

W 1117 roku w Mużijewo zbudowano murowany kościół w stylu romańskim, w 1337 roku został on przebudowany w stylu gotyckim i poświęcony pod wezwaniem św. Jana Chrzciciela. W 1552 roku świątynię przejęli protestanci, a w 1657 roku zniszczyli ją Polacy. Zachowały się ruiny dawnego kościoła.

Kamień węgielny wspólnej z greko-katolikami świątyni został poświęcony w listopadzie 1998 roku. W październiku 2001 roku biskup Antal Majnek OFM i greko-katolicki biskup Iwan Margitycz poświęcili nowy murowany kościół.

NEWETŁENFOŁU. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego (1903). Zakarpacki obw., Beregiwski r-n

90365 Неветленфолу,
вул. Петефі, 34

Поселення Неветленфолу, яке в радянські часи перейменували на Дяково, відоме з XIV століття (є згадка, принаймні, 1380 року). З 2000 року знову називається Неветленфолу. Переважна більшість населення, чисельність якого складає понад 1600 мешканців, є угорськомовними.

Місцева парафія була заснована також у XIV столітті, проте у XVI столітті і парафія, і костел перейшли до реформатів. Лише 1744 року римо-католикам вдалось повернути храм, а парафію відновили 1790 року. Оскільки стара святиня у Неветленфолу сильно постраждала внаслідок різних лих та землетрусу 1880 року, тому розпочали будівництво нового мурованого костелу, який було освячено 1903 року під титулом Воздвиження Святого Хреста.

NYŻNI KOROPIEC. Kościół (cerkiew) p.w. bł. Teodora Romżi (1995 - 1998). Zakarpacki obw., Mukaczewski r-n

89670 Нижній Коропець

Przyjęte jest, że wieś Nyżni Koropiec tak jak i Wepchnij Koropiec założono w 1300 roku, хоча вперше згадується як Kerepech 1282 року. Na skutek działań wojennych w 1668 roku wieś została całkowicie spustoszona. Na początku XVIII wieku osiedli tu koloniści z Niemiec. Населення нині - понад 9 сотень мешканців.

Mieszkańcy Nyżniego Koropca nie mieli własnej świątyni, chodzili na Msze św. do Mukaczewa. We wsi znajdowała się drewniana dzwonnica o jednym dzwonie. W 1946 roku miejscowi katolicy obydwu obrządków kupili we wsi Barbowej drewnianą cerkiew i postawili ją obok dzwonnicy jako wspólną świątynię. Niestety za kilka lat władze sowieckie oddały świątynię prawosławnym.

OKRUGŁA. Kościół p.w. św. Feliksa (1725). Zakarpacki obw., Tiacziwski r-n

90555 Округла,
вул. Вчительська, 2,
+380 (3134) 963-45

Поселення Керикгедь («Кругла Гора» - з усіх боків місцина оточена високими горами з округлими вершинами) заснували угорські переселенці з Ніршейга та Бігорського комітату у 20-х роках XVI століття. Наприкінці XVII століття тут також ховались від турків вихідці з округу Дебрецен. Розвивалось село за рахунок солекопання. Нині тут проживає трохи більше півтисячі мешканців.

Мурований костел в Округлій було споруджено близько 1725 року у наближеному до романського стилі. У храмі був найстаріший на Закарпатті орган, виготовлений 1800 року. Нині його намагаються відреставрувати. Раніше Округлу обслуговували францисканці (zakon Braci Mniejszych), нині - дієцезіальне священники із парафії св. Стефана, короля, у Тячеві