89600 Мукачево,
вул. Миру, 51

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

У 1880 році почав обвалюватись неф костелу св. Мартина з Туру (перша документальна згадка про храм датується 1332-1335 роками). Тому 1904 року його довелось розібрати, проте апсиду костелу (його вівтарну частину, святилище) залишили. Частково на місці знесеної культової споруди у 1904-1905 роках збудували новий готичний мурований костел св. Мартина з Туру, а відновлення та реконструкцію вівтарної частини старого храму взяв на себе Національний комітет охорони пам’яток старовини і культури.

89600 Мукачево,
пл. Церковна, 1

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

У 1840 році поблизу Мукачівського замку (район Паланок) було перебудовано каплицю, яка вперше згадується 1672 року. Душпастирство здійснювали військові та тюремні священики. З 1879 року духовним життям спільноти став опікуватися мукачівський парох. Проте навіть перебудована каплиця ледве вміщувала сотню вірних, тому виникла необхідність у спорудженні нового храму.

896?? Мукачево,
вул. Комарова 1

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

Село Підгород відоме з 1711 року. Тут серед русинів-українців були поселені хорватські та німецькі солдати, охоронці Мукачівського замку. Зокрема, 1930 року у селі проживало 1113 жителів, з них 626 русинів, а за конфесійним складом було 448 римо-католиків. Після закінчення ІІ св. війни територія Мукачева збільшилася одразу на п’ять навколишніх сіл, у тому числі і Підгород. Нині окрім українців, які складають переважну більшість населення цього мікрорайону, тут проживає значна кількість німецьких та кілька німецько-угорських родин.

8960? Мукачево,
вул. Гагаріна, 5

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

Завершення спорудження нового мурованого римсько-католицького храму у мукачівському мікрорайоні Борок-Телеп відбулось у 2014 році. Серед місцевих вірних є не тільки етнічні українці та угорці, але й навіть роми з циганського табору. 25 березня 2014 року костел освятив єпископ Антал Майнек OFM, а 4 жовтня цього ж року владика Антал храм консекрував.

90365 Неветленфолу,
вул. Петефі, 34

Поселення Неветленфолу, яке в радянські часи перейменували на Дяково, відоме з XIV століття (є згадка, принаймні, 1380 року). З 2000 року знову називається Неветленфолу. Переважна більшість населення, чисельність якого складає понад 1600 мешканців, є угорськомовними.

Місцева парафія була заснована також у XIV столітті, проте у XVI столітті і парафія, і костел перейшли до реформатів. Лише 1744 року римо-католикам вдалось повернути храм, а парафію відновили 1790 року. Оскільки стара святиня у Неветленфолу сильно постраждала внаслідок різних лих та землетрусу 1880 року, тому розпочали будівництво нового мурованого костелу, який було освячено 1903 року під титулом Воздвиження Святого Хреста.

89670 Нижній Коропець

Село Нижній Коропець, як і Верхній Коропець, вважається заснованим 1300 року, хоча вперше згадується як Kerepech 1282 року. У 1668р. в результаті військових дій село було повністю спустошене, а на початку XVIII століття заселено німцями- колоністами. Населення нині - понад 9 сотень мешканців.

Мешканці Нижнього Коропця не мали своєї святині, а ходили на Меси до Мукачева (у селі стояла лише проста дерев'яна дзвіниця на один дзвін). У 1946 році місцеві католики обох обрядів придбали дерев'яну церкву у селі Барбові та поставили її біля дзвіниці у якості спільного храму, проте через кілька років радянська влада передала його православним.

90555 Округла,
вул. Вчительська, 2,
+380 (3134) 963-45

Поселення Керикгедь («Кругла Гора» - з усіх боків місцина оточена високими горами з округлими вершинами) заснували угорські переселенці з Ніршейга та Бігорського комітату у 20-х роках XVI століття. Наприкінці XVII століття тут також ховались від турків вихідці з округу Дебрецен. Розвивалось село за рахунок солекопання. Нині тут проживає трохи більше півтисячі мешканців.

Мурований костел в Округлій було споруджено близько 1725 року у наближеному до романського стилі. У храмі був найстаріший на Закарпатті орган, виготовлений 1800 року. Нині його намагаються відреставрувати. Раніше Округлу обслуговували францисканці (орден Братів Менших), нині - дієцезіальне священники із парафії св. Стефана, короля, у Тячеві