ШИРОКОЛАНІВКА (Ландау, Карл Лібкнехт). Колишній костел св. Архангела Рафаїла (185? - 1863). Миколаївська обл., Миколаївський р-н

57063 Широколанівка

У 1809 році була утворена колонія німців-переселенців, яка отримала назву Ландау. 1811 року тут проживало 233 людини, у 1889р. - 1698, 1903 року - 2381, тобто за 92 роки чисельність місцевого населення виросла у 10 разів. У Ісв. війну Ландау перейменували на Святопокровське, проте ця назва не прижилась. У радянські часи поселення отримало назву Карл Лібкнехт і навіть статус районного центру. У березні 1944 року розпочалась депортація німецьких поселенців із цієї та інших німецьких колоній в Німеччину у табори, причому ті з них, які опинились в радянській окупаційній зоні, були переселені потім в Росію і Казахстан. Приблизно у той же час перейменували Карл Лібкнехт на Широколанівку. Нині у селі проживає поанд 1800 мешканців.

ЩЕРБАНКА. Колишній костел св. Ангелів-Охоронців (1891 - 1892). Одеська обл., Роздільнянський р-н

67462 Щербанка

Поселення засноване 1808 року німецькими переселенцями-католиками і назване Ельзасом. Станом на 1859 рік тут проживало вже понад півтисячі мешканців, а перед Ісв. війною їх було майже дві тисячі. Нині - понад 1300.

Перша святиня тут згадується, принаймні, серединою XIX століття. Будівництво наступного мурованого костелу (коштом парафіян) було розпочате 13 травня 1891 року закладенням першого каменя, яке здійснив диякон Рудольф Рейхарт, а 25 жовтня 1892 року новоспоруджений храм консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр. Перед І світовою війною римо-католиків поселення Ельзас, яке вже тоді називали також Щербанкою, обслуговували настоятелі о. Йосиф Нольд (до 1914 року) та о. Фердинанд Гірш (від 1915 року). Загальна чисельність парафіян складала близько двадцяти трьох сотень (ймовірно, що сюди зараховували вірян також із сусідніх хуторів).

ЮЖНЕ. Каплиця Різдва Пресвятої Діви Марії (2013). Одеська обл., Одеський р-н

65481 Южне,
вул. Новобілярська, 28/15,
+380 (4842) 226-67

У 1975 році вирішили будувати неподалік від села Сичавка на березі моря населений пункт для проживання працівників порту «Южний» та Одеського припортового заводу. 11 травня 1978р. новопобудованому поселенню надали назву Южне та статус селища міського типу, а 3 лютого 1993р. його було віднесено до міст обласного підпорядкування. Населення - понад 32 тисячі мешканців.

З 1992 року римо-католики Южного збиралися на молитву спочатку у квартирах парафіян, а потім у підвалі житлового будинку (у греко-католиків). Першим священником, який відправив Святу Месу у Южному, був о. Тадеуш Хоппе SDB, проте душпастирі приїжджали сюди лише на великі церковні свята. І аж у липні 2006 року віряни Южного дочекалися призначення постійного адміністратора (проте він ще не проживав тут постійно), а з жовтня цього ж року стали послуговуватись маленькою тимчасовою каплицею греко-католиків. Статут парафії було затверджено 4 листопада, 13 грудня 2006р. отримано свідоцтво про державну реєстрацію.

ЮЖНОУКРАЇНСЬК. Костел cв. Антонія Падуанського (2015 - 202?). Миколаївська обл., Вознесенський р-н

55000 Южноукраїнськ,
www: rkc-antoni.in.ua,
f.b.: 1593261064038754

Поселення засновано 26 квітня 1976 року під назвою Костянтинівка-2. 2 квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради йому присвоєно найменування Южноукраїнськ і воно віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 1993 року встановлено межі міста і затверджено його загальну площу. Населення - понад 40 тисяч мешканців.

Місцева парафіяльна спільнота постала завдяки о. Річарду Чайці з парафії св. Людовика у Кривому Розі 27 вересня 1994 року, а 25 травня 1995 року вона була зареєстрована розпорядженням Миколаївської облради за №372-р. Тоді громада налічувала 20 вірян. До 2002 року їх чисельність збільшилась до понад 60, але для проведення богослужінь свого приміщення не було, тому неодноразово звертались до місцевої влади з проханням про виділення земельної ділянки для побудови дерев’яної каплиці. Доводилось молитись у різних гуртожитках та найманих квартирах. У 2005 році Южноукраїнська міськрада надала договір про оренду земельної ділянки в районі тимчасового селища гуртожитків «Берлін-Брандербург». У серпні 2011 року парафія отримала Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. З 2012 року по березень 2016 року довгоочікувані щоденні Служби Божі проводились у приватній квартирі, де було облаштовано каплицю.

ЯЛТА. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1898 - 1906). Крим, автономна республіка, міста

98635 Ялта,
вул. Пушкінська, 25,
+380 (654) 230-035, 316-396

Перша згадка про Ялту (Джаліту) в арабських джерелах датується 1154 роком, хоча, за легендою, її заснували греки приблизно у І столітті. Статус міста - з 1837 року, з 1838 року - центр повіту, з 1930 року - районний центр. Населення - понад 78 тисяч мешканців.

Наприкінці 80-х років ХІХ століття чисельність ялтинської парафії досягла півтисячі вірних, молитовний будинок по вулиці Почтовій вже не міг їх помістити. Тому парафіяни придбали земельну ділянку під новий храм на бульварі Пушкіна, проте до 1898 року довелось чекати дозволу влади на будівництво костелу. Спорудження цього неоготичного храму у Ялті коштом переважно парафіян за проектом архітектора Миколи Краснова тривало до 1906 року, проте через недостатність коштів недобудували вежу. 15 квітня 1906 року єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм. До революції 575 ялтинських римо-католиків обслуговував настоятель о. Емануїл Штанг.