99011 Севастополь,
вул. Шмідта, 1,
+380 (692) 546-700, 546-124

В античну добу територію частини сучасного Севастополя займала грецька колонія Херсонес, яка пізніше входила до складу Римської та Візантійської імперій. Під час подорожі Херсонес відвідав святий апостол Андрій Первозванний. У Херсонесі прийняв мученицьку смерть святий Папа Климентій І, тут помер від голоду на засланні святий Папа Мартин І Сповідник. 861 року в Херсонесі на шляху до Хазарії перебував святий Кирило (тоді ще Костянтин в миру). У 988 році Херсоном (як іменувалося місто у візантійський час) чи Корсунем (як називали це місто на Русі) оволодів київський князь Володимир Святославич, який, за легендою, разом зі своєю дружиною прийняв тут християнство. Проте Херсон був знищений військом Золотої орди, і його територія спочатку контролювалася князівством Феодоро, а в 1475-1781 роки Османською імперією (тоді тут було поселення Ахтіар). Датою заснування Севастополя вважається 1783 рік (у 1784р. поселення Ахтіар отримало сучасну назву). Проте 1797 року імператор Павло повернув назву Ахтіар, яка проіснувала до 1826 року. Нині Севастополь (як і Київ) є містом центрального підпорядкування з населенням близько 345 тисяч мешканців.

У Севастополі вже на початку XIXст. було немало католиків, які і облаштували каплицю в одному з приватних будинків, проте цього було недостатньо для задоволення потреб віруючих. Ділянку для будівництва храму виділили ще 1837 року, заготовили також будматеріали, але під час Кримської війни каплиця була зруйнована під час обстрілів, а будматеріали для храму пішли на спорудження міських укріплень.

67232 Северинівка

Село засноване графом Северином Потоцьким після закінчення Російсько-турецької війни 1787-1792 років та назване на його честь Потоцьким. 3 липня 1806 року селище Потоцьке перейменували на містечко Северинівка. 2012 року відкрито пам'ятний знак засновнику села графу Северину Потоцькому. Нині у селі проживає майже шість сотень мешканців.

У 1800 році в Северинівці було споруджено костел, який отримав титул св. Северина на честь засновника поселення та фундатора святині (в джерелах цей храм інколи помилково вважають греко-католицьким). У 1801 році костел консекрував Кам'янець- Подільський єпископ Михайло Сераковський. Парафія, яка у різні часи налічувала від тисячі до півтори тисяч вірян (переважно польського етнічного походження), побувала у складі кількох єпархій - Кам'янець- Подільської, Могилевської і Тираспольської. Зокрема, 1866 року її обслуговував куратор о. Нарцис Левицький, а перед Ісв. війною - настоятель о. Йоан Феч.

57107 Степове

Німецька колонія Карлсруе (Карлслу) названа на честь першого поселенця Карла Шардта, який прибув сюди 1809 року разом з братами Філіппом і Фінценом, проте місцеве українське населення називало село Калістровим. У березні 1944 року почалась депортація німецьких поселенців із Карлсруе та інших німецьких колоній в Німеччину у табори, причому ті з них, які опинились в радянській окупаційній зоні, були переселені потім в Росію і Казахстан. Приблизно у той же час Карслуе перейменували на Степове. Нині тут проживає близько 1800 мешканців.

Перший храм тут побудовано з вапняка та соломи у 1820-1830 роках як філіальний парафії св. Архангела Рафаїла у Ландау (Широколанівці), а вже 1861 року було засновано свою парафію. Старий костел доводилось розширювати, бо кількість парафіян постійно збільшувалась, а також часто ремонтувати.

74989 Таврійськ,
вул. Чкалова, 26а,
+380 (552) 498-288,
f.b.: kosteltavriysk

Місто Таврійськ утворене 2 березня 1983 року на місці компактно разташованих поселень 'Плодове', 'Східне' і 'Залізнодорожників' міста Нова Каховка, будівництво яких було пов'язане із спорудженням Каховської гідроелектростанції. Населення - понад десять тисяч мешканців.

На початку 90-х років ХХ століття таврійськими римо-католиками опікувався майбутній єпископ о. Леон Малий, котрий спочатку доїжджав сюди зі Львова, а згодом став настоятелем парафії Пресвятого Серця Ісуса Христа у Херсоні. Місцеву спільноту, утворену завдяки Марцеліні Глобич, було зареєстровано 1992 року, богослужіння здійснювались на квартирі ініціаторки.

98114 Феодосія,
Сімферопольске шоссе, 22,
+380 (6562) 249-95

Місто заснували VI століття до н е. греки-вихідці із Мілету (Мала Азія), назвавши його Феодосією. 1226 року генуезькі купці виторгували у татарського хана Оран-Тімура руїни Феодосії, відновили місто (під назвою Кафа), зробивши його центром своїх кримських володінь. У 1475р. місто захопили турки. Під назвою Кеффе воно стало центром Кримської провінції Османської імперії. 20 липня 1771р. під час російсько-турецької війни 1768-1774 років місто взяли запорізькі козаки полковника Опанаса Ковпака. У 1787 році йому повернули давню назву Феодосія (правда, назва Кафа на короткий час повернулась за правління імператора Павла I). Була центром повіту. Населення - близько 69 тисяч мешканців.

У генуезький період Феодосія стала також осередком Римсько-Католицької Церкви в Криму, яка мала 17 парафій та кілька монастирів. Нею керували феодосійські єпископи. За панування турків у місті збереглась одна парафія. На початку російського періоду, 1787 року була перебудована на костел подарована імператрицею Катериною ІІ мечеть Муфті-Джамі, яку цього ж року освятив під титулом Успіння Пресвтої Діви Марії архієпископ Могильовський Станіслав Сестрженцевич-Богуш. У післярадянський час культову соруду повернули мусульманській спільноті.

67571 Фонтанка,
вул. Серпнева, 12

Фонтанка заснована 1892 року переселенцями з Київщини. Місцева рада створена 1944 року, статус села - з 1949 року. Проживає тут понад шість тисяч мешканців.

У вересні 2010 року у Фонтанці, розташованій в десяти кілометрах біля Одеси, поселились оо.-місіонери (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) Ян Тчоп СМ і Віталій Новак СМ. В лютому 2011 року вони придбали земельну ділянку під будівництво монастиря, цього ж року було офіційно засновано спільноту священників-місіонерів, а восени розпочалось спорудження їх будинку. З вересня 2011 року у Фонтанці працюють також черниці-шаритки згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. Робота представників Вікентійської родини направлена, насамперед, на допомогу бездомним та іншим людям із соціальних низів, у тому числі залежним від шкідливих звичок.

73025 Херсон,
вул. Суворова, 40,
+380 (552) 498-288, 223-098,
f.b.: 237330286609413

У 1737 році під час Російсько-турецької війни 1735–1739 років на правому березі Дніпра було побудовано укріплення Олександр-Шанц. З 1775 року під прикриттям укріплень Олександрівського Шанца почали будівництво військових кораблів. Так з'явилось нове місто, указ про заснування якого був підписаний Катериною ІІ 18 червня 1778 року, а назву воно отримало на честь відомого міста-колонії Херсонес у Криму (Херсонеса Таврійського). З 1803 року Херсон був центром губернії, 1923 року став центром округи, а пізніше - обласним центром. Населення - понад 289 мешканців.

Перший римсько-католицький храм у Херсоні збудував о.-єзуїт Елізум Шац 1787 року на честь Спасителя. Ймовірно, що це була дерев'яна, обмазана глиною святиня. У 20-х роках XIX століття на місці цієї каплиці було споруджено мурований костел та освячено під титулом свв. Пія і Миколая. У 40-х роках храм перебудували (до нього також добудували вежу), літом 1849 року його консекрував єпископ- помічник Могильовський Головинський під титулом св. Антонія як кафедральний собор новоутвореної єпархії. У 1887 році костел знову було перебудовано та переосвячено (тепер вже під титулом св. Миколая).