HAJWORON. Kaplica p.w. św. Michała Archanioła (2007). Kirowogradzki obw., Hołowaniewskі r-n

26300 Гайворон,
вул. Рози Люксембург, 11-а,
+380 (52) 54-50-560,
f.b.: 303620660095672

Поселення Гайворон утворилось внаслідок злиття сіл Гайворон, Струнькове і Ташлик Струньківський, які були засновані як зимівки козаками Запорізької Січі та вперше згадуються у документах 1796 роком. Від 1933 року Гайворон є районним центром, а 1949 року отримав статус міста. Населяє його понад 16 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії у Тернівці (нині - Бершадський район Вінницької області) та відвідували мурований костел св. Фредеріка, споруджений там 1830 року коштом родини Мошинських. Наприкінці XIX століття у Гайвороні було споруджено свій мурований храм в неоготичному стилі. Після знищення у 30-х роках XX століття радянською владою православної Успенської церкви католицьку святиню передали православним. У якості православної церкви колишній костел проіснував до початку 50-х років, коли його переоблаштували на кінотеатр та будинок культури. А 1957 року будівлю колишнього католицького сакрального об'єкту повністю знесли, причому розібрали навіть фундамент.

HOŁOWANIEWSKIE. Dawny kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1819 - 1826). Kirowogradzki obw., Hołowaniewskі r-n

26500 Голованівськ

У 1757 році згадується як недавно засноване поселення, називалось Голованецьке, потім - Голованівське. Після 1793 року у складі Росії назву змінили на Голованівськ. Наприкінці століття отримав статус містечка і став волосним центром. На початку 40-х років XIXст. тут проживало близько 1400 мешканців, 1880 року - 3 тисячі, нині - майже 6 тисяч осіб. Від 1923 року Голованівськ є центром району, від 1957 року - селищем (міського типу).

1 лютого 1781 року місцевий власник Станіслав Фелікс (Щенсний) Потоцький фундував перший костел разом із парафією у Голованівському (фундаційний акт було підписано у Тульчині, а затверджено церковною владою 14 січня 1782 року у Брацлаві). Храм, швидше за все, був дерев'яним, освятили його 1797 року під титулом св. Станіслава, єпископа мученика.

KROPYWNYCKI (Kirowograd, Jełyzawetgrad). Kościół p.w. Ducha Świętego (1997 - 2002). Kirowogradzki obw., Kropywnycki r-n

25066 Кропивницький,
вул. Дворцова, 50/46,
+380 (522) 22-76-18

У XVI - першій половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда були володіннями Запорозької Січі, а його історія починається із заснування у 1754 році фортеці святої Єлизавети. У 1784 році Єлизаветград став центром повіту, 1923 року - центром округи. 1924 року місто перейменували на Зінов'євськ, у грудні 1934 року - на Кірове, а разом з перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року воно стало обласним центром. 14 липня 2016 року перейменоване на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького. Населення - понад 227 тисяч мешканців.

З квітня 1992 року у Кіровоград стали приїзджати священки з Кам'янець-Подільського на Хмельниччині та Чечельника на Вінничині, які відправляли Святі Меси у приватному будинку Олександра і Нонни Голиченків. 25 грудня цього ж року була заснована місцева парафія (тоді під титулом Фатімської Божої Матері, який пізніше змінили на Святого Духа). 1994 року її першим настоятелем став о. Йосиф Шиманський, котрий спочатку поселився у будинку сім'ї Голиченків. Оскільки старий костел Різдва Пресвятої Діви Марії у місті знищила радянська влада ще 1936 року, у 1995 році було придбано невеликий будинок по вулиці Короленко, у якому облаштували каплицю.

KROPYWNYCKI (Kirowograd, Jełyzawetgrad). Dawny kościół p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny (1874 - 1877). Kirowogradzki obw., Kropywnycki r-n

2506? Кропивницький,
вул. Щорса

У XVI - першій половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда були володіннями Запорозької Січі, а його історія починається із заснування у 1754 році фортеці святої Єлизавети. У 1784 році Єлизаветград став центром повіту, 1923 року - центром округи. 1924 року місто перейменували на Зінов'євськ, у грудні 1934 року - на Кірове, а разом з перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року воно стало обласним центром. 14 липня 2016 року перейменоване на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького. Населення - понад 227 тисяч мешканців.

Першу католицьку спільноту у Єлизаветграді створили переселенці з Польщі, Німеччини, Сербії, Хорватії і Литви. У 1874 році вони отримали дозвіл Міської ради на будівництво костелу. Влада виділила для цього земельну ділянку біля Ковальовського кладовища, недалеко від залізнодорожного вокзалу (вулиця пізніше отримала назву Костельної, перейменовану пізніще на Щорса). Спорудження неоготичного храму разом з окремою неоготичною дзвіницею розпочалось коштом Теклі, вдови підполковника Подгородецького, та інших парафіян, а завершилось, ймовірно, у 1876-1877 роках. У 1882-1883 роках було збудовано також парафіяльний будинок. 11 травня 1909 року костел консекрував єпископ Йосиф Кесслер.

NOWOMYRHOROD-Złotopol. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1807 - 1817, 1861). Kirowogradzki obw., Nowoukrainski r-n

26001 Новомиргород

Златопіль, який 1959 року став частиною Новомиргорода, відомий не пізніше, ніж із середини XVI століття як Гуляйпіль (не плутати з Гуляйполем Запорізької області). У 1787р. отримав сучасну назву, а 7 березня 1923 року став районним центром. Цей статус 1959 року перейшов до заснованого у 70-ті роки XVIII століття Новомиргорода після приєднання до нього Златополя, в якому на той час проживало понад 4200 мешканців. Нині Новомиргород налічує майже 11 тисяч осіб та від 2020 року належить до Новоукраїнського району.

У 1791 року коштом Анни Стааль, дружини управляючого частиною володінь князя Потьомкіна, було збудовано дерев'яну каплицю для потреб урядовців та військових, в якій до 1795 року служили францисканці (потім її передали під опіку парафії у Смілій). У 1807 році на місці цієї каплиці закладено наріжний камінь майбутнього мурованого костелу. 1817 року новозбудований за кошти Франциска Залеського храм було освячено під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії о. Маурицієм Дзеконським.

OŁEKSANDRIA. Kaplica p.w. Trójcy Przenajświętszej (201?). Kirowogradzki obw., Oleksandrijski r-n

28008 Олександрія,
пров. Учительський 1

Перша згадка про поселення Усиківку на території міста датується 1746 роком, воно отримало отримало офіційний статус 1754 року. У 1752-1764рр. в Усівці розміщувалась 3 рота новосербського Пандурського полку, а поселення називали Бечея або Беча. Після 1784 року поселення отримало статус повітового міста та нову назву Олександрійськ, яка згодом змінилась на Олександрію. Нині є районним центром з населенням понад 80 тисяч мешканців.

Тривалий час богослужіння для місцевих римо-католиків проводили у приміщенні музичної школи священники із парафії Святого Духа у Кропивницькому. Проте пізніше тут постала своя каплиця. Роботи по її облаштуванню та впорядкуванню території навколо неї ведуться досі. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

SWITŁOWODŚK (Krylów, Nowogeorgiiwśk, Chruszczow, Kremhes). Kaplica p.w. św. Grzegorza (2017 - 2018). Kirowogradzki obw., Oleksandrijski r-n

27500 Світловодськ,
вул. Хмельницького, 35

В червні 1615 (чи 1616?) року поселення Крилів отримало магдебурзьке право. 1822 року містечко перейменували на Новогеоргіївськ. 17 березня 1961 року селище гідробудівників Кременчукгесбуду та перенесений із зони затоплення Новогеоргіївськ об'єднали в одне місто, яке назвали Хрущов. 25 жовтня 1962 року місту присвоїли назву КремГЕС, а 1969 року його перейменували на Світловодськ. Є районним центром, який населяє понад 45 тисяч мешканців.

Безперечно, що поселення, яке отримало магдебурзьке право, мало мати свою католицьку святиню, проте інформація про неї відсутня. Католики Світловодська за підтримки церковної благодійної організації 'КІРХЕ ІН НОД' придбали звичайний житловий будиночок в аварійному стані та збудували каплицю в ім'я святого Юрія (Георгія) Переможця.