ANTAŁOWCE. Kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1993). Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

89471 Анталовці,
вул. Леніна, 91

Перша згадка про село Анталовці («Antolocz») зустрічається в грамоті короля Фердинанда І з 1548 року, проте вважається що поселення заснував наприкінці XV століття шолтейс на ймення Антал. У радянські часи село називалось Антонівка. Нині тут проживає приблизно тисяча мешканців.

У 1992 році Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Римі освятив наріжний камінь сучасного мурованого костелу. А новоспоруджену святиню в Анталовцях консекрував 13 червня 1993 року Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко.

BARANÓWKA. Kościół p.w. św. Stanisława Kostki (1994). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

12700 Баранівка,
вул. Першотравенська, 30,
+380 (4144) 431-61, 425-74,
www: baranivka.ofm.org.ua,
f.b.: 545542282247896

Відома з 1565-1566 років Баранівка у 1938 році отримала статус селища міського типу, а 2001 року стала містом. Від 1923 року була районним центром, а тепер належить до Новоград-Волинського району. Населення - майже 12 тисяч мешканців.

Спочатку місцеві римо-католики послуговувались тимчасовою, а потім і новозбудованою каплицею на цвинтарі. А споруджений у Баранівці поруч із цвинтарем у першій половині 90-років минулого століття завдяки зусиллям майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка OFM мурований парафіяльний костел 29 жовтня 1994 року консекрував єпископ Ян Пурвінський.

BERSZDŹ. Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1848 - 1850). Winnicki obw., Gajsynski r-n

24400 Бершадь,
вул. Червоноармійська, 9

Бершадь відома з 1459 року як фортеця на південному кордоні Литовського-Руського князівства. У 1648 році стала сотенним містом Уманського полку. В 1797р. Бершадь - повітове місто Подільської губернії. 1922 року стала центром Ольгопільського повіту. Була селищем міського типу, а з 1966 року - місто, в якому нині проживає понад 12 мешканців.

У 1798 році у Бершаді було споруджено дерев'яний храм. 1819 року Петро Мошинський заклав у Бершаді свою головну резиденцію і вибудував тут над ставом р. Дохни класичний палац. Посередині палацового парку знаходилася збудована на місці дерев'яної святині у 1848-1850 роках мурована неоготська каплиця-усипальниця з гробами Мошинських та Юревичів. Її інтер’єр, який частково зберігся, оздобили італійські майстри.

BOŁSZOWCE. Kościół p.w. Nawiedzenia Najświętszej Maryi Panny (1718 - 1728). Sanktuarium Matki Boskiej Pokoju i Pojednania (1624). Iwano-Frankiwski obw., Iwano-Frankowski r-n

77146 Більшівці,
вул. Івана Франка,
+380 (3431) 611-44,
f.b.: 385214355167863

Більшівці (Богушівці) 24 березня 1402р. подаровані архієпископу Львівському Якову Стрепі, у документах згадуються також 8 березня 1408р. та 12 березня 1436р. 1590 року отримали статус містечка. У 1880р. мали 3500 мешканців, з яких 1000 були греко- і 500 римо-католиками, а 1939 року - 3900 (1850 українців-греко-католиків, 200 українців-римо-католиків, 400 поляків). У 1940р. стали селищем міського типу та до 1963р. були районним центром, потім увійшли до Галицького району, а 2020р. - до Івано-Франківського. Населення - майже 2 тисячі мешканців.

У замковій каплиці в Богушівцях місцевий власник Мартин Казановський помістив образ Матері Божої з Дитятком, виловлений (за легендою) 1620 року у Дністрі перед успішною битвою з переважаючими силами татар. Цю ікону оточили великою шаною та коштом Казановського швидко збудували для неї перший костел, до якого вже 20 березня 1624 року внесли чудотворний образ, а новоспоруджений храм віддали кармелітам (монастир для них Казановський фундував ще 23 лютого 1623 року). Тоді ж костел було проголошено дієцезіальним санктуарієм.

BORYSPOL. Kościół p.w. Przemienienia Pańskiego (2002). Kijowski obw., Boryspolski r-n

08300 Бориспіль,
вул. Дзержинського, 15,
+380 (4495) 609-46,
f.b.: 108670420486297

Бориспіль відомий у літописах як Летч, Льто, Олто, перша згадка про нього відноситься до початку XI століття, коли у війні (1015–1019рр.) між синами київського князя Володимира на річці Альті загинув князь Борис, який з 1072 року канонізований як один з перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до 1154 року як укріплене городище на підвищенні між двома рукавами річки Альти. У XVI столітті поселенням Баришпіль, Боришпіль володів Київський Пустинно-Микільський монастир. В документах 1590 року Бориспіль згадується як містечко, 1596 року став осередком староства, а пізніше отримав магдебурзьке право. З 1802 року був волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії. 1923 року став центром району. Статус міста - з 1956 року. Проживає тут понад 62 тисячі мешканців.

У 1997 році у Борисполі було засновано парафію. Спочатку богослужіння у тимчасовій каплиці на території будівництва храму проводив дієцезіальний священник о. Вєслав Стемпень з Києва, а з листопада 2000 року парафію перейняли францисканці конвентуальні, які поселились у Борисполі.

CEBERKA. Kaplica p.w. św. św. Moniki (1992). Żytomierski obw., Żytomierzski r-n

13000 Цеберка

У 1868 році на землях хуторів Г. Тимбуровського та К. Домалевського польські колоністи заснували село Сяберка. На початку ХХ століття у ньому проживало 570 мешканців, переважна більшість яких була поляками, 1927 року - 1045 осіб (768 поляків). 7 червня 1946 року село перейменували на Цеберку. Нині у ньму проживає лише півсотні селян. Входило до Романівського району, а від 2020 року - до Житомирського.

З відродженням релігійного життя в Україні богослужіння в Цеберці спочатку здійснювали у приватних домівках місцевих римо-католиків. Спільноту вірян було засновано 23 березня 1992 року, а вже 27 серпня цього ж року єпископ Ян Пурвінський освятив під титулом св. Моніки пристосовану каплицю, облаштовану у будівлі колишніх сільських клубу та магазину.

CHUST. Kościół p.w. św. Anny i św. Joachima (1799). Zakarpacki obw., Chustski r-n

90400 Хуст,
вул. 24 Жовтня, 45,
+380 (3142) 249-91,
f.b.: 419847565064577

Будівництво Хустського замку розпочалось 1090 року, а завершилось у 1191 році. Так виникло місто Хуст, яке у XIX столітті було центром повіту Марамороського комітату. 21.01.1919р. у Хусті Всенародний Конгрес угорських русинів утворив Центральну Народну Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10.11.1938р. Хуст став столицею автономної Карпато-української держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду. Тут також 15.03.1939р. зібрався Сойм Карпатської України. Нині є районним центром та (з 1998 року) містом обласного підпорядкування з населенням понад 28 тисяч мешканців.

Перша письмова згадка про місцеву парафію датується XIV століттям, проте вона, ймовірно, була заснована раніше. А під час реформації католики втратили костел та парафію, яку відновили лише 1765 року. Старий храм не вдалось повернути.