23130 Браїлів,
вул. Чайковського, 4,
+380 (4332) 335-72, 336-31,
www: brailiv.saletyni.org,
f.b.: SanktuariumJezusaNazaranskiegoBr...
Браїлів вперше згадується 1440 року, коли в межиріччі Рову і Браги було збудовано замок і засновано містечко. Є також згадки у 1594 та 1596 роках. За 'Реєстром війська запорізького' (1649р.) у часи Хмельниччини Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. Із 1972 року - селище міського типу, в якому нині проживає близько 4500 мешканців.
Католицька парафія латинського обряду у Браїлові існувала з 1604 року, її обслуговували оо.-капуцини.
На початку 30-х років XVIII століття царська влада віддала споруджений у 1767-1778 роках костельно-монастирський комплекс оо.-тринітаріїв, у тому числі костел Пресвятої Трійці, Православній Церкві. Римо-католики змушені були послуговуватись цвинтарною каплицею Преображення Господнього.
23130 Браїлів
Браїлів вперше згадується 1440 року, коли в межиріччі Рову і Браги було збудовано замок і засновано містечко. Є також згадки у 1594 та 1596 роках. За 'Реєстром війська запорізького' (1649р.) у часи Хмельниччини Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. Із 1972 року - селище міського типу, в якому нині проживає близько 4500 мешканців.
Католицька парафія латинського обряду у Браїлові існувала з 1604 року, її обслуговували оо.-капуцини.
Муровану каплицю на кладовищі було споруджено 1775 року. У 1832 році царська влада передала парафіяльний костел Пресвятої Трійці оо.-тринітаріїв (разом із монастирем) православним, тому аж до завершення будівництва нового храму Пресвятої Трійці ця цвинтарна каплиця виконувала функцію парафіяльної святині. У 1961 році її закрила радянська влада, проте 1980 року каплицю повернули вірним.
80500 Буськ,
вул. Шкільна, 9,
+380 (3264) 234-33,
www: busk.saletyni.org
Перша згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча місто вважається заснованим значно раніше, згадується також у XII-XIV століттях. 1411 року Буськ отримав магдебурзьке право, а 20 листопада 1582 року став вільним королівським містом. 1880 року мав майже 4300 мешканців, у тому числі 2215 римо- та 1677 греко-католиків. Від 1966 року був районним центром, нині ж входить до Золочівського району. Населення - понад 8500 мешканців.
Наприкінці XIV - на початку XV століть у Буську на Старому Місті було збудовано перший костел (св. Станіслава) та засновано парафію. Після знищення цієї святині татарами спорудили новий храм 1504 року, але вже на Новому Місті та під титулом Пресвятої Діви Марії.
69123 Запоріжжя,
пр. Ювілейний, 41,
+380 (61) 273-00-29,
f.b.: pio.zaporoze
У XV-XVIIст. територія міста входила до Запоріжжя - краю вольностей запорізьких козаків, а 1770 року тут була закладена Олександрівська фортеця, завершення її будівництва у 1775р. співпало зі знищенням останньої Запорізької січі - Підпільнянської. Навколо фортеці селилися будівельники-селяни, каторжники, обслуговуючий персонал фортеці, відставні солдати. 1785 року Олександрівськ став поселенням міського типу, а 05.06.1806р. отримав статус повітового міста Катеринославської губернії. 23.03.1921р. місто було перейменовано на Запоріжжя, 1923 року стало центром Запорізького округу, а 10.01.1939р. - центром області. Населення - майже 732 тисячі мешканців.
У 1772 році навпроти острова Хортиця постав сторожовий пост Запорізької Січі на чолі з полковником Іваном Бабурою, котрий, перейшовши після ліквідації Січі на службу в російську армію, отримав там 1777 року ділянку землю. З того часу балка стала називатися Бабурською, а річка - Бабуркой. 1803 року тут поселились німці-менноніти, заснувавши колонію Бурвальд. Сучасна забудова степу між селом Бабурка і Верхньою Хортицею розпочалася у 1969 році, а 1995 року створено у Запоріжжі Хортицький район, який неофіційно називається Бабуркою.
У 1999 році на Бабурці формально було засновано парафію під титулом святого священика Піо, а 16 жовтня 2002 року парафія запрацювала з призначенням настоятеля о. Альберта Алоїза Мальхерчика з ордену Пресвятого Серця Ісуса. Спочатку богослужіння відбувалось на квартирах парафіянок, але 23 вересня 2004 року майбутній єпископ о. Ян Собіло освятив каплицю, облаштовану завдяки зусиллям настоятеля та парафіян в квартирі на першому поверсі багатоповерхового будинку, яку було придбано за кошти спонсорів з Німеччини та Польщі.
50023 Кривий Ріг,
вул. Вернадського, 65,
+380 (564) 72-15-02,
www: k.r.saletyni.org,
f.b.: 100049563107162
Заселення цих земель козаками розпочалось у XVII столітті. 1734 року Кривий Ріг згадується серед сіл Інгульської паланки, а 1771 рок тут розташувалась Ставка Коша Запорізької Січі. 8 травня 1775 року вперше згадується в офіційних документах (в «Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона»). Після ліквідації 1857 року військових поселень його переведено до розряду державних сіл, став центром Криворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії. У 1881 року у Кривому Розі почався розвиток гірничо-металургійної промисловості. 26 лютого 1919 року утворено Криворізький повіт з 30 волостями, який увійшов до складу Катеринославської губернії. Кривий Ріг отримав статус міста. Нині - це найбільше місто України, яке не є обласним центром. Населення - понад 624 тисячі мешканців.
Першими римо-католиками у Кривому Розі були інженерно-технічні працівники гірничо-металургійних підприємств з Польщі та Німеччини. Наприкінці ХІХ століття було придбано у місцевого поміщика Харченка великий будинок (у Центрально-міському район, вул. Знаменська, 6), який перебудували на храм св. Бригіди. 1900 року парафія, адміністратором якої був о. Яків Дукарт, нараховувала понад 1300 вірних. Правда, схематизм Тираспільської єпархії за 1917 рік подає місцеву каплицю під титулом свв. Апп. Петра і Павла (настоятель - о. Георгій Байєр, кількість парафіян - 1234). У 1920 році радянська влада закрила та зруйнувала святиню.
81452 Лановичі,
+380 (3236) 447-26,
www: lanowice.saletyni.org,
f.b.: Lanovichi.Lvivska.Oblast.Ukraine
Село Лановичі (раніше - Луновичі) відоме від 1369 року, згадується також у 1424 та 1445 роках. Нині його населяє понад шість сотень мешканців, переважна більшість яких вважає своєю рідною мовою польську.
У 1462 році тут заснували парафію та спорудили перший дерев'яний костел коштом П. Одровонжа. 1591 року архієпископ Ян Соліковський консекрував другий дерев'яний храм, збудований на кошти М. Лички. У 1727 році було споруджено третю дерев'яну святиню коштом Д. Коссаковського, яку 1753 року консекрував єпископ Вацлав Сераковський. 1817 року збудовали та освятили четвертий дерев'яний храм (фундатор - І. Конарський).
81457 Бісковичі
Перша згадка про село Максимовичі датується 1375 роком. Населення - понад півтисячі мешканців.
Римсько-католицька спільнота Максимовичей належала до парафії св. Миколая у Лановичах. У 1923-1924 роках тут збудували муровану філіальну каплицю, яку освятили під титулом св. Антонія. У 70-х роках ХХ століття цю святиню знищили.
У 2007 році на частині фундаментів зруйнованої каплиці коштом колишньої мешканки Максимовичів, яка нині проживає у Польщі, та місцевих парафіян було споруджено нову каплицю, яку 16 вересня цього ж року освятив єпископ Мар'ян Бучек.